Фітоценотичні позиції багаторічних злаків у степових та штучних лісових біотопах на правобережжі Присамар’я (Дніпропетровська область)

  • L. P. Mytsyk
  • O. I. Lisovets
  • V. M. Yakovenko
Ключові слова: багаторічні злаки, трав’яний покрив, фітоценотична активність, еро- зія ґрунту, фітоіндикатори.

Анотація

Показано участь багаторічних злаків, у тому числі за показником фітоцено-тичної активності, у травостої пробних площ, розташованих на правому березі рікиСамари від її берега до вододільних (плакорних) місцезростань. Всі згадані у статтівиди цієї групи рослин є потенційно цінними для практичного використання в умо-вах екологічної відповідності.

Посилання

1. Альбицкая М. А. Основные закономерности формирования травяного покрова в
искусственных лесах степной зоны УССР / Искусственные леса степной зоны Украины.
Харьков: Гос. ун-т, 1960. С. 149–208.
2. Альбицька М. О., Мороз О. Б., Сидельник М. О. Фітомаса штучних насаджень
еродованих схилів Присамар’я та їх вихідних місцезнаходжень / 6-й з’їзд Українського бо-
тан. тов-ва. Київ: Наук. думка, 1977. С. 238.
3. Бельгард А. Л. Степное лесоведение. Москва: Лесная пром., 1971. 336 с.
4. Быстрицкая Т. Л., Осычнюк Т. Л. Почвы и первичная биологическая продуктив-
ность степей Приазовья (на примере заповедника «Хомутовская степь»). Москва: Наука,
1975. 111 с.
5. Вакаренко Л. П. До розробки Буджацько-Старобільської екомережі. Збереження
степів України. Київ: Академперіодика, 2002. С. 59–65.
6. Голубев В. Н. Эколого-биологические особенности травянистых растений и
растительных сообществ лесостепи. Москва: Наука, 1965. 287 с.
7. Лісовець О. І. Сезонна динаміка трав’янистих фітоценозів Присамар’я. Питання
степового лісознавства та лісової рекультивації земель. 2007. Вип. 11 (36). С. 33–41.
8. Мороз О. Б. К вопросу о фитомелиорации эродированных местообитаний Приса-
марья Вопросы степного лесоведения и охраны природы. 1977. С. 82–85.
9. Мыцык Л. П. Опыт классификации объектов задернения (травянистых местооби-
таний) по признаку глубины залегания грунтовых вод. Екологія та ноосферологія. 2003.
Т. 14, № 3–4. С. 22–28.
10. Экологическая оценка кормовых угодий по растительному покрову. Л. Г. Раменский,
И. А. Цаценкин, О. Н. Чижиков, Н. А. Антипин. Москва: Гос. изд-во с.-х. лит., 1956. 472 с.
11. Розанов Б. Г. Морфология почв. Москва: Академический Проект, 2004. 432 с.
12. Стадниченко В. Г. Почвы Велико-Анадольского леса Науч. зап. Днепропетров-
ского гос. ун-та. Велико-Анадольский лес. Харьков: ХГУ, 1955. Т. 48. С. 53–62.
13. Ткаченко В. С., Генов А. П., Лисенко Г. М. Структура рослинності заповідного
степу «Михайлівська цілина» (Україна) за даними великомасштабного картування 1991 р.
Укр. ботан. журн. 1993. Т. 50, № 4. С. 5–15.
14. Травлеев Л. П. О локальних коэффициентах увлажнения эдафотопов в лесных
биогеоценозах степной Украины. Вопросы степного лесоведения и охраны природы. Дне-
пропетровск: ДГУ, 1976. Вып. 6. С. 3–43.
15. Травлеев Л. П. Гидрологические основы типологии искусственных лесов степ-
ной зоны. Биогеоценологические исследования степных лесов, их охрана и рациональное
использование. Днепропетровск: ДГУ, 1982. Вып. 13. С. 36–65.
16. IUSS Working Group WRB 2014. World Reference Base for Soil Resources 2014.
World Soil Resources Reports 106, FAO, Rome.
Опубліковано
2019-05-28
Розділ
Articles