Вплив викидів Придніпровської ТЕС м. Дніпро на анатомічні показники стебла однорічного пагона представників роду Аcer

  • Z. V. Gritsay
  • A. V. Nalivaichenko
Ключові слова: техногенне забруднення; види роду Acer; первинна кора; луб; дере- вина; серцевина.

Анотація

Наведено результати дослідження впливу хронічного забруднення довкілля ви-кидами Придніпровської ТЕС м. Дніпро на анатомічні показники стебла однорічно-го пагона представників роду Acer. У вивчених об’єктів на техногенно забрудненійділянці встановлено зміни розмірів гістологічних елементів стебла, характер якихмає видові відмінності. У A. pseudoplatanus за дії токсичних викидів ТЕС виявленозбільшення ширини первинної кори стебла й окремих її складових (корку, коленхі-ми, корової паренхіми) та підтримання стабільних розмірів вторинної кори, її гісто-логічних елементів (твердого й м’якого лубу), також деревини, що ми розглядаємояк показники відносної стійкості даного виду в техногенному середовищі. У A. platanoidesза дії токсикантів встановлено збільшення ширини корку, корової паренхімий загальної товщини первинної кори, що може забезпечувати певну толерантністьрослин за несприятливих умов. Разом з тим у A. platanoides у забрудненій зоні вияв-лено зменшення розмірів коленхіми, твердого лубу, м’якого лубу, що в сукупностіможе зменшувати механічну міцність стебла, порушувати пересування розчинів ор-ганічних речовин по системі спеціалізованих провідних тканин, і, таким чином, під-вищувати вразливість рослин даного виду на техногенних територіях. Надано реко-мендації щодо залучення досліджених видів р. Acer до озеленення промислових зон вумовах Степового Придніпров’я.

Посилання

Алексеев А. С. Колебания радиального прироста в древостоях в условиях атмос-
ферного загрязнения. Лесоведение. 1990. Вып. 9. № 1. С. 82–86.
2. Бессонова В. П., Юсыпива Т. И. Семенное возобновление древесных растений и
промышленные поллютанты (SO2 и NO2). Запорожье: Изд-во Запорож. гос. ун-та, 2001. 193 с.
3. Бессонова В. П. Оцінка функціонального стану деревних рослин урбофітоцено-
зу за змінами вуглеводного обміну. Матеріали другої Міжнародн. наук.-практ. конферен-
ції «Рослини та урбанізація». Дніпропетровськ, 29–30 листопада 2011. С. 48–52.
4. Грицай З. В., Денисенко О. Г. Насіннєва продуктивність деревних рослин в умо-
вах забруднення довкілля викидами металургійного підприємства Вісник Дніпропетр. ун-
ту. Сер. Біол. Екол. 2011. Т.19. № 2. С. 40–44.
5. Грицай З. В., Трифонов М.О. Вплив викидів Придніпровської ТЕС м. Дніпропе-
тровськ на показники флоральної сфери представників роду Tilia. Питання Степового лі-
сознавства та лісової рекультивації земель. Дніпропетровськ, 2015. Вип. 44. С. 91–95.
6. Грицай З. В., Шупранова Л. В. Вплив викидів Придніпровської ТЕС м. Дніпро-
петровськ на анатомічні показники стебла дворічного пагона представників роду Tilia.
Вісник Дніпропетровського ун-ту. Сер. Біол., Екол. 2015. 23(5). С. 230–235.
7. Гришко В. М., Машталер Н.В. Вплив забруднення на формування генеративної
сфери деяких видів роду Penstemon schmidel в умовах промислового майданчика гірничо-
збагачувального підприємства. Iнтродукцiя рослин. 2009. № 1. С. 73–79.
8. Екологічний паспорт Дніпропетровської області, 2014 URL: http: // www.menr.
gov.ua / Dnipropetrovska_ekopasport_2014. pdf
9. Пермяков А. И. Микротехника. Москва: МГУ, 1988. 164 с.
10. Приседський Ю. Г. Статистична обробка результатів біологічних експеримен-
тів / Ю.Г. Приседський. Донецьк: ДонНУ, 1999. 210 с.
11. Смит У. Х. Лес и атмосфера / У.Х. Сміт. Москва: Прогресс, 1985. 429 с.
12. Юсипіва Т. І. Вплив промислового забруднення на гістологічні показники цен-
трального циліндра стебла видів Fraxinus. Вісник Дніпропетр. ун-ту. Сер. Біол. Екол.
2006. Т. 14. № 2. С. 207–213.
13. Jusypiva T.I., Korostylova T. S. Technogenic Impact on Physiological and Cytogenic
Indices of Reproductive Organs of Tilia Genus Representatives Technogenic Impact on
Physiological and Cytogenic Indices of Reproductive Organs of Tilia Genus Representatives
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol., 2015, 23(1), 10–14.
14. Capuana M. Heavy metals and woody plants – biotechnologies for phytoremediation.
Forest. 2011. 4. P. 7–15.
15. Cudin P. Degradation and restoration processes in crowns and fine roots of polluted
montane Norway spruce ecosystems. Phyton. 1996. 36. № 3. P. 69–76.
16. Effect of Vehicular Lead Emissions on Biochemical Constituents of Leaves / S. Gupta,
D. Bhattacharjee, J.K. Datta, S. Nayek, S. Satpati Poll. Res., 2009, 28 (2), 157–160.
17. Iusypiva T., Miasoid G. The Impact of Industrial Pollution with Toxic Gases on
Stem Histological Parameters of Woody Plant Undergrowth under Conditions of the Southern
Industrial Zone of the City of Dnipro, Ukraine. International Letters of Natural Sciences.
Vol. 59. P. 62–71.
18. Impacts of ozone on forests: a European perspective. L. Skärby, H. Ro-Poulsen,
A.R. Wellburn, L.J. Sheppard // New Phytol. 1998. 139. P. 109–122
Опубліковано
2019-06-06
Розділ
Articles