Насіннєва продуктивність та якість насіння Picea abies та P. pungens в насадженнях Кривого Рогу

  • E. R. Нuseіnova
Ключові слова: насіннєва продуктивність, енергія проростання, лабораторна схожість, урботехногенне середовище, степова зона

Анотація

Репродуктивну здатність вважають одним із показників успішності інтродукції, що дозволяє оцінити адаптаційний потенціал рослин, особливо в техногенних умовах. Мета роботи – дослідження морфометричних параметрів шишок, насіннєвої продуктивності та якості насіння у Рісеа аbies та P. pungens в насадженнях із різним рівнем аеротехногенного впливу в умовах промислового міста степової зони України. Об’єктом вивчення були шишки 30–40-річних дерев P. аbies та P. pungens з восьми насаджень, які були розташовані приблизно по всій довжині м. Кривого Рогу (126 км) з різним рівнем техногенного забруднення. Виявлено, що максимальна довжина шишки у двох досліджених видів становить (108,4 та 88,7 мм), ширина (28,6 та 24,7 мм); найвища енергія проростання – (41,0 та 7,2 %), лабораторна схожість (54,2 та 20,6 %), маса насіння (6,9 та 4,2 г), довжина проростка (18,5 та 13,8 мм) відмічені у рослин з насаджень ботанічного саду. Мінімальні розміри довжини шишки у цих обох видів, відповідно (92,3 та 73,9 мм), ширина (26,2 та 22,4 мм), найнижча енергія проростання (2,4 та 1,4 %), лабораторна схожість (5,0 та 2,0 %), маса насіння (5,4 та 3,4 г), довжина проростка (12,6 та 5,4 мм) встановлені для дерев Р. abies та P. pungens, що зростають біля металургійного комбінату «АрселорМітал Кривий Ріг». Загальна кількість насіння в одній шишці у P. аbies та P. pungens у всіх типах насаджень в середньому коливалась  від 203,9 до 217,2 шт. та 198,6–204,3 шт. відповідно. Найменша частка повного насіння (11,5–13,3 %) та найбільша доля пустого (56,5–58,7 %) і недорозвиненого (29,8–30,1 %) була у рослин P. pungens, що підпадають під прямий вплив викидів промислових підприємств, а у P. аbies за тими ж показниками відповідно 20,2–22,5 %; 51,5–52,6 % та 26,0–27,2 %. Таким чином, збільшення рівня техногенного забруднення середовища аерополютантами, що спостерігається протягом останніх років, пригнічує генеративну сферу видів роду Рісеа в умовах степової зони України.

Посилання

1. Аникеев Д.Р. Состояние репродуктивной системы сосны обыкновенной при аэротехногенном загрязнении. Екатеринбург: УГЛА. 2000. 81 с.
2. Білик О.В., Грабовий В.М. Ялина колюча (Picea pungens Engelm.) у насадженнях Національного дендропарку “Софіївка” НАН України (інтродукція, розмноження, культивування). Науковий вісник НЛТУ України. м. Львів. 2006. Вып. 16(1). С. 44–48.
3. Ведерников К.Е. Бухарина И.Л., Журавлева А.Н., Загребин Е.А., Красноперова В.В. К вопросу изучения показателей качества семян хвойных растений, произрастающих в городских насаждениях (на примере г. Ижевска).// Успехи современной науки и образования. 2016. Т. 7. № 10. С. 113–116.
4. ГОСТ 13056.6-97. Семена деревьев и кустарников. Методы определения всхожести. М. 1997. 31 с.
5. Екологічний паспорт міста Кривого Рогу. Кривий Ріг. 2017, 56 с.
6. Зенкова Е.Л., Казанцева М.Н. Влияние техногенного загрязнения города Тюмени на репродуктивную способность сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.). Материалы междунар. науч.-практ. конф. «Урбоэкосистемы и перспективы развития». Ишим. 2008. С. 59–62.
7. Кіщенко І.Т. Рост и развитие аборигенных и интродуцированных видов семейства Pinaceae Lindl в условиях Карелии. Петрозаводск: Издательство Петрозаводского гос. ун-та. 2000. 211 с.
8. Макогон И.В., Коршиков И.И. Качество пыльцы ели европейской (Picea abies (L.) Karst.) и ели колючей (Picea pungens Engelm.) в условиях интродукции на юго-востоке Украины.// Інтродукція рослин. К., 2010. Вип. 4. С. 9–13.
9. Макогон И.В., Привалихин С.Н. Семенная продуктивность Picea abies (L.) Karst. в условиях интродукции в степной зоне Украины. Промышленная ботаника,Донецк, 2013. Вип. 13. С. 228–134.
10. Макогон И.В., Привалихин С.Н. Сравнительный анализ семенной продуктивности Picea abies (L.) Karst. в естественном и искусственном древостоях. Промышленная ботаника. Донецк, 2010. Вып. 10. С. 106−109.
11. Некрасов В.И. Актуальные вопросы семеноведения интродуцентов. Бюл. гл. ботан. сада, 1978.М. Вып. 110. С.76–79.
12. Орехова Т.П., Шихова Н.С. Оценка плодоношения и качества семян как один из критериев устойчивости деревянистых растений в урбоэкосистемах г. Владивостока. Материалы XI съезда Русского ботанического общества. Владивосток. 2005. С. 213–215.
13. Поляков А.К. Интродукция древесных растений в условиях техногенной среды. Донецк: «Ноулидж». 2009. 268 с.
14. Поляков А.К., Суслова Е.П. Итоги интродукции видов рода Pinus L. на юго-востоке Украины. Промышленная ботаника.Донецк 2009. Вып. 9. С. 101–104.
15. Сарсекова Д.Н., Исмаилов В.Ю. Качество семян хвойных интродуцентов в условиях арборетума АО «Лесной питомник» Алматинской области. GISAP: Biology, Veterinary Medicine and Agricultural Sciences. Алма-Ата 2015. № 6. С. 22–24. DOI: http://dx.doi.org/10.18007/gisap:bvmas.v0i6.1016
16. Сурсо М.В. Фенология репродуктивных циклов и качество семян хвойных (Pinaceae Cupressaceae) в северной тайге. Arctic Environmental Research.Архангельск.2017. Т. 17. № 4. С. 355–367. DOI: 10.17238/issn2541-8416.2017.17.4.355
17. Третьякова И.Н., Носкова Н.Е. Пыльца сосны обыкновенной в условиях экологического стресса. Экология.Москва. 2004. № 1. С. 26–33.
18. Чернышов М.П., Арефьев Ю.Ф., Титов Е.В., Беспаленко О.Н., Дорофеева В.Д., Кругляк В.В., Пятых А.М. Хвойные породы в озеленении Центральной России. М.: Колос. 2007. 328 с.
19. Andersson E. Cone and seed studies in Norway spruce (Picea abies (L.) Karst.). Stud. For. Suec. 1965, 278.
20. Bongarten B.C., Hanover J.W. Genetic parameters of blue spruce (Picea pungens) at two locations in Michigan. Silvae Genetica. 1986. 35(2–3). P. 106–112.
21. Kaliniewicz Z.; Żuk Z.; Kusinska E. Variations and correlations between the physical properties of seeds of eleven Spruce species. Preprints. 2018. P. 1–13. DOI: 10.20944/preprints201808.0400.v1.
22. Krakowski J., El-Kassaby Y.A. Lodgepole Pine and White Spruce germination: effects of stratification and simulated aging. Silvae Genetica.2005. 54(3). P. 138–144. DOI:10.1515/sg-2005-0021
23. Kunes I., Balаs M., Linda R., Gallo J., Novаkovа O. Effects of brassinosteroid application on seed germination of Norway spruce, Scots pine, Douglas fir and English oak. iForest. 2016, 10: 121–127. DOI: 10.3832/ifor1578-009
24. Mosseler A., Major J.E., Simpson J.D., Daigle В., Lange K., Park Y.-S., Johnsen K.H., Rаjora О.Р. Indicators of population viabllity in red spruce, Picea rubens. I. Reproductive traits and fecundity. Canadian Journal of Botany. 2000. Vol. 78. P. 928–940.
25. Mtambalika K.; Munthali Ch.; Gondwe D.; Missanjo E. Effect of seed size of Afzelia quanzensis on germination and seedling growth. Int. J. For. Res. 2014. P. 1–5. DOI.org/10.1155/2014/384565
26. Sharma C.M., Khanduri V.P., Ghildiyal S.K. Reproductive ecology of male and female strobili and mating system in two different populations of Pinus roxburghii. The ScientificWorld Journal Volume. 2012. P. 1–3. DOI:10.1100/2012/271389
27. Suszka B., Сhmielarz P., Walkenhorst R. How long can seeds of Norway spruce (Picea abies (L.) Karst.) be stored Annals of Forest Science. 2005. 62(1). P. 73–78. DOI: 10.1051/forest:2004082
Опубліковано
2018-11-29
Розділ
Articles