Насінева продуктивність та посівні якості насіння Betula pendula Roth. в насадженнях Кривого Рогу

  • Yu. M. Petrushkevich
Ключові слова: Betula pendula Roth., жіночі сережки, насіннєва продуктивність, посівні якості насіння, забруднення, Кривий Ріг

Анотація

Досліджено насіннєву продуктивність та посівні якості насіння у восьми насаджень Betula pendula Roth., які підпадають під негативний вплив вихлопних газів автотранспорту та викидів промислових підприємств в Кривому Розі. У результаті досліджень виявлено зменшення розмірів жіночих сережок, збільшення кількості насіння, а також зниження чистоти, маси 1000 насінин, доброякісності, енергії проростання та схожості насіння з підвищенням рівня забруднення. Дані показники є чутливими до різного кількісно-якісного впливу техногенного навантаження, тому їх можна використовувати в біомоніторингу та біоіндикації довкілля.

Посилання

1. Барсукова Т. Л. Качественная характеристика семенного материала Betula pendula Roth. var. carelica Merkl. на лесосеменных плантациях в зависимости от повреждений насекомыми. Теоретические и прикладные аспекты интродукции растений как перспективного направления развития науки и народного хозяйства. Материалы Международной научной конференции, посвященной 75-летию со дня образования ЦБС НАН Беларуси. Минск: Эдит ВВ. 2007. Т. 2. С. 191–193.
2. Бухарина И. Л. Эколого-биологические особенности адаптации древесных растений в условиях урбосреды. Известия Самарского научного центра РАН. 2008. Т. 10. № 2 (19). С. 607–612.
3. Волкович А. П. Лесное семеноводство. Лабораторный практикум. Минск: БГТУ. 2014. 72 с.
4. ГОСТ 13056.4-67. Семена деревьев и кустарников. Методы определения веса 1000 семян. М.: Издательство стандартов. 1967. 3 с.
5. ГОСТ 13056.6-97. Семена деревьев и кустарников. Метод определения всхожести. Москва: Издательство стандартов. 1997. 28 с.
6. ГОСТ 13056.8-97. Семена деревьев и кустарников. Метод определения доброкачественности. Москва: ИПК Издательство стандартов. 1998. 12 с.
7. ГОСТ 13056.2-89. Семена деревьев и кустарников. Методы определения чистоты. Москва: Изд-во стандартов, 1990. 23 с.
8. Грицай З. В., Денисенко О. Г. Насіннєва продуктивність деревних рослин в умовах забруднення довкілля викидами металургійного підприємства. Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. 2011. Вип. 19. Т. 2. С. 40–44.
9. Екологічний паспорт міста Кривого Рогу. Кривий Ріг. 2017. 56 с.
10. Жуйкова Т. В. Реакция ценопопуляций и растительных сообществ на химическое загрязнение среды: автореф. дис. д. б. н. Екатеринбург. 2009. 40 с.
11. Зайцев Г. Н. Математическая статистика в экспериментальной ботанике. Москва: Наука. 1984. 424 с.
12. Лукина Ю. М., Василевская Н. В. Влияние аэротехногенного загрязнения на репродуктивный потенциал Betula czerepanovii Orlova. Материалы всеросс. науч. конф. Принципы и способы сохранения биоразнообразия. Йошкар-Ола, Пущино. 2008. С. 261–262.
13. Махнев А. К. Внутривидовая изменчивость уральских берез по биологическим свойствам семян. Структура популяций и устойчивость растений на Урале. Сб. статей. Свердловск: УНЦ АН СССР. 1978. С. 11–62.
14. Машкин С. И. Дендрология Центрального Чернозёмья. Систематика, кариология, география, генезис, екология и использование местных и интродуцированных деревьев и кустарников. Том І. Воронеж: изд-во Воронежского университета. 1971. 344 с.
15. Мишуков Н. П. Изменчивость семян сосны обыкновенной в Западной Сибири. Биология семенного размножения хвойных Западной Сибири. Новосибирск: Наука. 1974. С. 75–87.
16. Пархоменко Л. І. Інтродукція і культура берез в Україні. Київ: Фітосоціоцентр. 2011. 410 с.
17. Попов В. К. Берёзовые леса Центральной лесостепи России: монография. Воронеж. Гос. Лесотехн. Академия. Воронеж: Изд.-тво ВГУ. 2003. 424 с.
18. Стуков В. И. Особенности цветения и плодоношения березы бородавчатой в Саратовском Поволжье. В кн.: Матер. научно - техн. конф. лесохозяйств. факультета ЛТА. Л. 1967. С. 93–97.
19. Тахтаджян А. Л. Жизнь растений: в 6-ти томах. Москва: Просвещение. 1974. Т.6. 543 с.
20. Bodył. M. Zmienność żywotności nasion brzozy brodawkowatej (Betula pendula Roth.) na terenie Polski w latach 1995–2004. Sylwan. 2006. N. 4. S. 26–32.
21. Consensus Document on the Biology of European White Birch (Betula pendula Roth). Paris: ENV/JM/MONO. 2003. 48 р.
22. Erofeeva E. A. Dependence of Drooping Birch (Betula pendula) and Lime Tree (Tilia Cordata) Relative Seed Production as a New Seed Production Index on the Intensity of Motor Traffic Pollution. Advances in Environmental Biology. 2014. N. 8 (13). P. 282–286.
23. Laurence J. A., Weinstein L. H. Effects of Air Pollutants on Plant Productivity. Annual Review of Phytopathology. 1981. N. 19. Р. 257–271.
24. Rozwałka Z. Zasady Hodowli Lasu.Warszawa. 2003. 159 s.
25. Tylkowski T. Betula pendula seed storage and sowing pre-treatment: effect on germination and seedling emergence in container cultivation. Dendrobiology. 2012. Vol. 67. P. 49–58.
26. Tyszkiewicz S. Nasiennictwo leśne. Warszawa: Instytut Badawczy Leśnictwa. Seria D. Nr 2. 1949. 358 s.
27. Wаrdlе J. The ecology of Nothofagus solandri, 3. Regeneration. New Zealand Journal of Botany. 1970. Vol. 8. N. 4. Р. 571–608.
28. Wayne P. M., Reekie E. G., Bazzaz F. A. Elevated CO2 ameliorates birch response to high temperature and frost stress: implications for modeling climate-induced geographic range shifts. Oecologia. 1998. N. 114 (3). Р. 335–342.
Опубліковано
2018-11-29
Розділ
Articles