Історичний аспект природоохоронного мислення та степового лісознавства


  • L. P. Mytsyk
  • V. M. Yakovenko
  • O. I. Lisovets
Ключові слова: історія заповідання, степове лісорозведення, степові рослинні угруповання

Анотація

Розглянуто історичні набутки у галузі охорони природи в аспекті розвитку природоохоронного мислення і степового лісорозведення в Україні. Можна стверджувати, що в XXI столітті суспільство вступило, незважаючи на відомі колізії, досить підготовленим для подальшого прогресу в ставленні до свого довкілля, напевно, не в останню чергу через генетично успадковану специфіку сприйняття та бачення реальної дійсності природного оточення. Зазначається, що екологічна стабілізація довкілля не можлива без наявності степових рослинних угруповань. Коли не ідеальний, то найкращий варіант улаштування ландшафту країни повинен передбачати заповідники (за площею такі як «Хомутовський степ» або Асканія-Нова), розташовані рівномірно по 1–2 і більше на адміністративну область, але з’єднані густою мережею деревних, чагарникових та трав’янистих систем, які не переорюються та безпосередньо контактують з іншими недоторканними площами (національні парки, державні заказники, пам’ятки природи, «міні-заповідники» місцевого підпорядкування тощо).

Посилання

1. Акинфиев И.Я. Растительность Екатеринослава в конце первого столетия его существования. – Екатеринослав, 1889. – 472 с.
2. Алехин В.В. Растительность СССР в основных зонах: Учеб. пособие для ун-тов и педвузов. – 2-е изд. – М.: Сов. наука, 1951. – 512 с.
3. Барсов В.А., Кораблев А.М., Пилипенко А.Ф., Смирнов Ю.Б. Кадастровая характеристика населения беспозвоночных животных основных биогеоценотических катен степной зоны Украины (Присамарье, приводораздельно-балочный ландшафт) // Мониторинговые исследования биогеоценотических катен степной зоны. Межвуз. сб. науч. тр. – Д.: ДГУ, 1995. – С. 137-157.
4. Бельгард А.Л. Степное лесоведение. – М.: Лесная пром-сть, 1971. – 336 с.
5. Боплан Г.Л. Опис України. – К.: Наук. думка, 1990. – 255 с.
6. Веденьков Е.П. О восстановлении естественной растительности на юге степной Украины. – Аскания-Нова, 1997. – 39 с.
7. Гелюта В.П., Генов А.П., Ткаченко В.С., Мінгер Д.В. Заповідник «Хомутовський степ». План управління. – К.: Академперіодика, 2002. – 40 с.
8. Доброхвалов В.П. Очерк истории степного лесоразведения. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1950. – 205 с.
9. Зиман С.Н., Ивашин Д.С., Чуприна Т.Т. Опыт создания искусственного степного фитоценоза в Донецком ботаническом саду // Бюл. Гл. Бот. сада АН СССР. – 1975. – Вып. 95. – С. 94-97.
10. Измаильский А.А. Как высохла наша степь. – Огиз-Седьхозгиз, 1937. – 75 с.
11. Історія Української РСР / Гол. ред. К.К. Дубина. – Т. 1. – К.: Наук. думка, 1967. – 807 с.
12. Мицик Ю.А., Плохій С.М., Стороженко І.С. Як козаки воювали: Історичні розповіді про запорізьке козацтво. – Д.: Промінь, 1990. – 302 с.
13. Мыцык Л.П., Русина Г.В. Опыт интродукции дернообразующих растений в процессе восстановления степного ценоза // Бюл. Гос. Никитского бот. сада. – 1988. – Вып. 65. – С. 18-22.
14. Редько Г.И. Полковник корпуса лесничих. – К.: Минлесхоз Украины, 1994. – 503 с.
15. Сукачев В.Н. Из истории проблемы преобразования природы наших степей путем лесонасаждений // Вопросы географии. – М., 1948. – Сб. 13 (Преобразование степи и лесостепи) – С. 5-20.
16. Сумароков А.М. Изменение структуры фауны жесткокрылых (Coleoptera) пшеничных полей степи Украины при снижении уровня применения инсектицидов // Вісн. Дніпропетровського ун–ту. Сер. Біологія. Екологія. – 2001. – Вип. 9, т. 1. – С. 153-156.
17. Травлеев А.П., Травлеев Л.П. Лес и почва в условиях степи. – Д.: ДГУ, 1988. – 84 с.
18. Шевченко Т.Г. Кобзар. – К.: Дніпро, 1980. – 613 с.
19. Яворницкий Д.И. История города Екатеринослава. − 2-е изд., доп. – Днепропетровск: Січ, 1996. – 277 с.

Переглядів анотації: 652
Завантажень PDF: 565
Опубліковано
2019-11-18
Розділ
Articles