Взаємозв’язки продуктивності травостою з мишоподібними гризунами та лісовою підстилкою в заплавній липово-ясеневій діброві Присамар’я
Ключові слова:
лісові біогеоценози, мишоподібні гризуни, продуктивність травостою, лісова підстилка, зольні елементи
Анотація
Досліджено взаємозв’язки продуктивності травостою як одного із структурних елементів лісового біогеоценозу з характером формування та хімічним складом лісової підстилки та діяльністю мишоподібних гризунів у заплавній липово-ясеневій діброві Присамар’я. Установлено, що продуктивність травостою під впливом мишоподібних гризунів за весь вегетаційний період знижується в 1,07 разу. У свою чергу, травостій сприяє збільшенню запасів опаду, зольних елементів, у тому числі мікроелементів, у лісовій підстилці.Посилання
1. Абатуров Б.Д. Воздействие травоядных млекопитающих на продуктивность растительного покрова. Материалы І-го Междунар. териолог. конгр. М., 1974. Т. 1. С. 5.
2. Альбицкая М.А. и др. Материалы к парцеллярной структуре пойменной липо-ясеневой дубравы (Присамарье). Вопросы степного лесоведения и охраны природы. 1975. Днепропетровск. Вып. 5. С. 100-112.
3. Бельгард А.Л. Степное лесоведение. М.: Лесн. пром-сть, 1971. 336 с.
4. Булахов В.Л. К методике изучения пластических экстерьерных признаков у наземных позвоночных. Материалы республ. совещ. «Изучение ресурсов наземных позвоночных фауны Украины». К.: Наук. думка, 1969. С. 19-21.
5. Булахов В.Л., Пахомов О.Є. Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Ссавці (Mammalia). Д.: ДНУ, 2006. 356 с.
6. Губарь Ю.П. Численность лесных полевок и некоторые стороны их взаимоотношений. Фауна и экология животных. М.: МГПИ им. В. И. Ленина, 1976. Ч. 2. С. 60-103.
7. Загороднюк І.В. Польовий визначник дрібних ссавців України. Праці Теріологічної школи. Вип. 5. К., 2002. 60 с.
8. Загороднюк І.В. Ссавці східних областей України: склад та історичні зміни фауни. Теріофауна сходу України. Праці Теріологічної школи. Вип. 7. Луганськ, 2006. С. 216-259.
9. Зонн С.В. Почва как компонент биогеоценоза. В кн. Основы лесной биогеоценологии. М.: Наука, 1964. С. 140-152.
10. Кучерук В.В. Воздействие травоядных млекопитающих на продуктивность травостоя и их значение в образовании органической части степных почв. Биология, биогеография и систематика млекопитающих. М.: Академия наук, 1963. С. 15-7193.
11. Пахомов О.Є., Дубина А.О., Рева О.А., Шульман М.В. Вплив мишоподібних гризунів на інтенсивність розкладання підстилки в основних лісових біогеоценозах Присамар’я. Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. Д.: ЛІРА, 2017. Вип. 46. С. 102-105.
12. Рева А.А., Доценко Л.В. Трофическое воздействие грызунов на фитоценозы в лесных экосистемах Присамарья. Биогеоценология, антропогенные изменения растительного покрова и их прогнозирование. Тез. докл. 2-го республ. совещ. К., 1978. С. 122-123.
13. Родин Л. Е. и др. Методические указания к изучению динамики и биологического круговорота в фитоценозах. Л.: Наука, 1968. 140 с.
14. Смирнов В.В. Сезонный опад в лесных биогеоценозах. Лесоведение. № 4. 1967. С. 40-44.
2. Альбицкая М.А. и др. Материалы к парцеллярной структуре пойменной липо-ясеневой дубравы (Присамарье). Вопросы степного лесоведения и охраны природы. 1975. Днепропетровск. Вып. 5. С. 100-112.
3. Бельгард А.Л. Степное лесоведение. М.: Лесн. пром-сть, 1971. 336 с.
4. Булахов В.Л. К методике изучения пластических экстерьерных признаков у наземных позвоночных. Материалы республ. совещ. «Изучение ресурсов наземных позвоночных фауны Украины». К.: Наук. думка, 1969. С. 19-21.
5. Булахов В.Л., Пахомов О.Є. Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Ссавці (Mammalia). Д.: ДНУ, 2006. 356 с.
6. Губарь Ю.П. Численность лесных полевок и некоторые стороны их взаимоотношений. Фауна и экология животных. М.: МГПИ им. В. И. Ленина, 1976. Ч. 2. С. 60-103.
7. Загороднюк І.В. Польовий визначник дрібних ссавців України. Праці Теріологічної школи. Вип. 5. К., 2002. 60 с.
8. Загороднюк І.В. Ссавці східних областей України: склад та історичні зміни фауни. Теріофауна сходу України. Праці Теріологічної школи. Вип. 7. Луганськ, 2006. С. 216-259.
9. Зонн С.В. Почва как компонент биогеоценоза. В кн. Основы лесной биогеоценологии. М.: Наука, 1964. С. 140-152.
10. Кучерук В.В. Воздействие травоядных млекопитающих на продуктивность травостоя и их значение в образовании органической части степных почв. Биология, биогеография и систематика млекопитающих. М.: Академия наук, 1963. С. 15-7193.
11. Пахомов О.Є., Дубина А.О., Рева О.А., Шульман М.В. Вплив мишоподібних гризунів на інтенсивність розкладання підстилки в основних лісових біогеоценозах Присамар’я. Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. Д.: ЛІРА, 2017. Вип. 46. С. 102-105.
12. Рева А.А., Доценко Л.В. Трофическое воздействие грызунов на фитоценозы в лесных экосистемах Присамарья. Биогеоценология, антропогенные изменения растительного покрова и их прогнозирование. Тез. докл. 2-го республ. совещ. К., 1978. С. 122-123.
13. Родин Л. Е. и др. Методические указания к изучению динамики и биологического круговорота в фитоценозах. Л.: Наука, 1968. 140 с.
14. Смирнов В.В. Сезонный опад в лесных биогеоценозах. Лесоведение. № 4. 1967. С. 40-44.
Переглядів анотації: 801 Завантажень PDF: 718
Опубліковано
2019-11-17
Номер
Розділ
Articles
