Вплив сезонних кліматичних факторів на динаміку консортивних зв'язків птахів з кленом польовим


  • O. L. Ponomarenko
  • O. A. Reva
Ключові слова: птахи, клен польовий, консорція, консортивні взаємодії, динаміка протягом року

Анотація

Стаття присвячена угрупованням птахів в індивідуальних консорціях клена польового (Acer campestre L.). Матеріал даної роботи збирався у різні пори року 2004‒2010 років у липово-ясеневій діброві із зірочником на пробній площі № 209 екологічного профілю ННЦ «Присамарський міжнародний біосферний стаціонар ім. О. Л. Бельгарда», Новомосковський район, Дніпропетровська область. Дослідженням було піддано індивідуальні консорції 214 екземплярів клена польового трьох вікових станів (віргінільні особини – virg, молоді генеративні – g1, зрілі та старі генеративні особини ‒ g2–g3). Як базовий параметр оцінювання участі птахів у функціонування консорцій був обраний денний бюджет часу активності певного виду в середньому на один екземпляр автотрофа. У результаті досліджень було виявлено, що консортивні угруповання клена є базовими для корінного населення діброви і не беруть участі в міжбіогеоценотичних зв’язках, на відміну від едифікаторів дібров, таких як дуб звичайний. Клен польовий завдяки особливостям своєї будови та онтогенезу є ядром консорції, яке приваблює птахів перш за все у скрутні сезони. Вони активно використовують його як топічний субстрат і як джерело трофічних ресурсів. Сезонна динаміка консортивних зв’язків птахів з кленом відчуває вплив загальноекологічних факторів та особливостей фенології самого клена як деревної породи. На відміну від дуба звичайного, насіння клена польового залишається на дереві всю зиму і, відповідно, деяким чином підтримує життєдіяльність птахів в осінньо-зимовий період. Восени найбільш потужним та активним є угруповання птахів клена польового у віці g2–g3. На всіх вікових стадіях консорція клену польового підтримує лише аборигенних птахів дібров. Взимку, на відміну від інших деревних порід, птахи мають досить значні бюджети часу трофічних зв'язків на генеративних стадіях клену. Особливо слід відзначити наявність консорцій другого порядку омели, які додатково приваблюють птахів. На відміну від інших деревних порід, бюджети часу птахів на генеративних кленах більші, ніж восени. Крім того, бюджет часу птахів на старих генеративних кленах взимку більший, ніж у дуба. Весною консорція віргінільного клена має високі показники бюджету часу за рахунок утворення густих заростей, які приваблюють птахів. Угруповання птахів в консорції клена у віці g2–g3 весною дуже різноманітне і поступається лише такому у старого генеративного дуба.

Посилання

1. Беклемишев В.Н. О классификации биогеоценологических (симфизиологических) связей. Бюллетень MOИП. 1951. T. 55, вып. 5. С. 3-30.
2. Бельгард А.Л. Степное лесоведение. M.: Лесн. пром-сть, 1971. 336 с.
3. Григоренко O.С., Лындя A.Г. К экологии дуба черешчатого, ясеня обыкновенного, кленов остролистного, полевого и липы мелколистной, произрастающих в дубравах Присамарья. Вопросы степного лесоведения и охраны природы. 1977. Вып. 8. С. 75-81.
4. Дольник В.В. Методы изучения бюджетов времени и энергии у птиц. Труды Зоологического института. 1982. T. 113. С. 3-37.
5. Мазинг В.В. Консорции как элементы функциональной структуры биогеоценозов. Труды МОИП. 1966. T. 27. С. 117-126.
6. Пономаренко О.Л. Динаміка функціонального складу угруповань птахів в індивідуальних консорціях липи серцелистої (Tilia cordata). Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. Вип. 13. T. 1. 2005. С. 226-231.
7. Пономаренко О.Л. Розвиток консортивних зв’язків птахів в індивідуальних консорціях дуба звичайного (Quercus robur L.) протягом його онтогенезу. Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. 2006. Вип. 10 (35). С. 134-143.
8. Пономаренко О.Л. Формування консортивних зв’язків птахів у індивідуальних консорціях клена польового (Acer campestre) протягом його онтогенезу. Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. Вип. 11 (36). 2007. С. 127-132.
9. Раменский Л.Г. О некоторых принципиальных положениях современной геоботаники. Ботанический журнал. 1952. T. 37, № 2. С. 181-201.
10. Смирнова О.В., Заугольнова Л.Б., Таронова Н.А., Фаликов Л.Д. Критерии выделения возрастных состояний и особенности хода онтогенеза у растений различных биоморф. Ценопопуляции растений (основные понятия и структура). Ч. 1. М.: Наука, 1976. С. 14-43.
11. Сукачев В.Н. Определение понятия «лесной биогеоценоз», его компоненты и основные свойства. Избранные труды. T. 1. М.: Наука, 1972. С. 329-356.
12. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство. M.-Л.: Гослесбумиздат, 1955. 599 с.
13. Трифанова M.В., Кунах O.M., Жуков O.В. Дослідження консортивних зв’язків у біогеоценозах та охорона природи. Д.: ДНУ, 2015. 111 с.
14. Формозов А.Н., Осмоловская В.И., Благосклонов К.Н. Птицы и вредители леса. М.: МОИП, 1950. 182 с.
15. Юзик Д.І., Чаплигіна А.Б. Консортивні зв’язки польового горобця (Passer montanus) в умовах лісових ценозів Північно-Східної України. Беркут. 24 (2). 2015. С. 142-147.
16. Chaplygina A.B., Yuzyk D.I., Savynska N.O. The robin, Erithacus rubecula (Passeriformes, Turdidae), as a component of autotrophic consortia of forest cenoses, Northeast Ukraine. Vestnik zoologii, 50(4): 369-378, 2016a.
17. Chaplygina A.B., Yuzyk D.I., Savynska N.O. The robin, Erithacus rubecula (Passeriformes, Turdidae), as a component of heterotrophic consortia of forest cenoses, Northeast Ukraine. Рart 2. Vestnik zoologii, 50(6): 493-502, 2016b.

Переглядів анотації: 798
Завантажень PDF: 621
Опубліковано
2019-11-09
Розділ
Articles