Стихійні лісові угруповання інтродуцентів Криворіжжя


  • I. I. Korshіkov Донецький ботанічний сад НАН України
  • Y. M. Petrushkevych Донецький ботанічний сад НАН України
  • S. I. Shkuta Донецький ботанічний сад НАН України
Ключові слова: Кривий Ріг, занедбані території, інвазії, лісонасадження, угруповання, самосів

Анотація

Стаття присвячена дослідженню угруповань деревних рослин, що спонтанно формуються на занедбаних територіях Криворіжжя внаслідок стихійно-інвазійного поселення видів у раніше створені насадження. Для дослідження було закладено 16 пробних ділянок у 5 місцях зростання таких угруповань. Визначено видовий склад та біометричні характеристики первинних деревних рослин та тих, що завдяки інвазії утворили ці угруповання. У першому такому угрупованні, яке утворилося за рахунок поселення інших видів у 40-річне насадження Salix alba L., знайдено на 3 ділянках площею 625 м2 94 середньогенеративних дерева Acer negundo L. висотою (h) 11,8–13,6 м з діаметром стовбура (D) 16,8–17,3 см і площею проєкції крони (S) 9,5–10,4 м2, а також 210 молодих генеративних дерев, їхня висота варіює в межах 6,5–7,3 м, діаметр стовбура 5,0–5,4 см, а проєкція крони 2,5–6,3 м2. У цьому угрупованні також зростають молоді і середньогенеративні дерева Robinia pseudoacacia L. – відповідно 7 шт. – h = 7,2–11,7 м, D = 8,1–10,7 см, S = 6,1–6,5 м2 та 7 шт. – h = 13,5–14,0 м, D = 18,1–27,0 см, S = 14,0–38,5 м2. Із самосіву переважають види Acer platanoides L. – 3 905 екземплярів, Acer negundo – 1 823 екз. На трьох ділянках щільного лісонасадження біля автодороги площею 250 м2 домінують три види: Robinia pseudoacacia, Ulmus pumila L., Fraxinus excelsior L. і Cerasus avium (L.) Moench. Серед середньогенеративних рослин найбільш поширена Robinia pseudoacacia, а з молодих генеративних – Acer negundo, A. platanoides, A. tataricum L. На цій території переважає самосів Robinia pseudoacacia, Acer platanoides, Fraxinus excelsior та Acer negundo. У занедбаному насадженні Ulmus pumila біля залізорудновидобувної шахти на трьох ділянках площею 625 м2 збереглося від 12 до 33 екземплярів середньогенеративних дерев цього виду висотою 12,2–13,1 м з діаметром стовбура 14,7–16,0 см та проєкцією крони 25,5–27,3 м2. Досить активно на всіх ділянках відбувається його самовідновлення. Присутній тут також самосів Acer negundo – 51 екз. та Acer platanoides – 35 екз. У недоглянутому сквері на території площею 500 м2, де зростають добре розвинуті дерева Acer pseudoplatanus, A. platanoides Robinia pseudoacaciа, домінує самосів A. platanoides – 9 837 екз., A. pseudoplatanus – 2 111 екз., Ailanthus altissima (Mill.) Swingle – 396 екз. Проведено також дослідження на прикладі балки Зелена з метою визначення, як інвазійні види стихійно проникають у сформовані степові ковило-типчакові фітоценози. У верхній частині балки Зелена, що знаходиться поза межами Кривого Рогу, створено понад 40 років тому лісосмуги з багатьох видів деревно-кущових рослин, які були уже наведені. На 6 пробних ділянках, що були закладені на схилах балки південно-східної та північно-західної експозицій, дифузно поселяється і явно переважає Crataegus fallacina Klokov та Rhamnus cathartica L. При наявності великої кількості донорів насіння із попередньо вказаних видів на схилах балки в першу чергу поселяється Crataegus fallacina. Морфометричні параметри кущів цих видів на північно-західному схилі були дещо більшими, ніж на південно-східному: висота Crataegus fallacina – 2,5–2,9 м, а діаметр крони – 3,5–4,3 м, тоді як у Rhamnus cathartica висота куща становила 0,7–0,8 м, а діаметр крони – 0,5–1,1 м. Таким чином, інвазійні види Ulmus рumila, Acer negundo та Robinia pseudoacаcia та Ailanthus altissima, що є основними у спонтанних угрупованнях на занедбаних антропогенно порушених територіях міста, не проникають у стійкі фітоценози. Більшість зазначених видів деревних рослин проявляють низьку інвазійну активність і не утворюють багатовидових угруповань  у малопорушених ковило-типчакових фітоценозах.

Посилання

Василевич В.И. Проблемы сосуществования видов в растительном сообществе (обзор современной иностранной литературы) // Ботанический журнал. 2014. Том 99, № 10. С. 1073-1094.


Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані дерева і кущі. Покритонасінні. Частина І [Текст]: довідник / М.А. Кохно, Л.І. Пархоменко, А.У. Зарубенко; за ред. М.А. Кохна. К.: Фітосоціоцентр, 2002. 448 с.


Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева і кущі. Голонасінні: довідник / М.А. Кохно, С.І. Кузнєцов та ін. К.: Вища школа, 2001. 207 с.


Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева й кущі. Покритонасінні. Частина ІІ [Текст]: довідник / М.А. Кохно, Н.М. Трофименко та ін.; за ред. М.А. Кохна, Н.М. Трофименко. К.: Фітосоціоцентр, 2005. 716 с.


Китредж Дж. Влияние леса на климат, почвы и водный режим. М.: Изд-во иностранной литературы, 1951. 456 с.


Методы изучения лесных сообществ / Е.Н.Андреева, И.Ю. Баккал, В.В. Горшков и др. СПб: НИИ химии СПбГУ, 2002. 240 с.


Пятницкий С.С. Лесовозобновление в условиях левобережной лесостепи УССР // Лесовозобновление и лесоразведение. 1964. Т. 45. С. 3-23.


Работнов Т.А. Структура и методика изучения ценотических популяций многолетних травянистых растений // Экология. 1988. № 2. С. 5-13.


Савельева Л.С. Устойчивость деревьев и кустарников в защитных лесных насаждениях. М.: Лесн. пром-сть, 1975. 168 с.


Уранов А.А. Возрастной спектр фитоценопопуляций как функция времени и энергетических волновых процессов // Биол. науки. 1975. Вып. 2. С. 7-34.


Butterfield B.J. Effects of facilitation on community stability and dynamics: synthesis and future directions // Journal of Ecology. 2009. 97 (6). P. 1192-1201.


Tilman D. Causes, consequences and ethic of biodiversity // Nature. 2000. 405 (6783). P. 208-211.


Wilson J.B. The twelve theories of co-existence in plant communities: the doubtful, the important and unexpected // Journal of Vegetation Science. 2011. 22 (1). P. 184–195.


Переглядів анотації: 20
Завантажень PDF: 16
Опубліковано
2020-09-12
Розділ
Articles