Стан герпетофауни лісосмуг на різних відстанях від агроценозів, які обробляються пестицидами

Анотація

Досліджено відмінності у герпетофауні лісозахисних смуг, які розташовані на різній відстані від полів, що обробляються пестицидами. Виявлено, що герпетофауна штучних лісових насаджень правобережжя р. Самари складається з п’яти видів: Bufotes viridis, Pelobates vespertinus, Natrix natrix, Coronella austriaca та Lacerta agilis. Звичайний вуж був знайдений у віддалених на 5 км від агроценозів лісових насадженнях, які не піддавалися обробленню пестицидами. На ділянках, що досліджувалися, два види змій (C. austriaca та N. natrix) мали найнижчу чисельність. Земноводні та прудка ящірка є найбільш чисельними тваринами в обох угрупованнях. Найбільший показник відносного домінування у герпетофауні лісосмуг спостерігався у прудкої ящірки, що відображає більшу екологічну пластичність цього виду. Індекс перекривання Ренконена (більше 90 %) показав подібність угруповань герпетофауни віддалених та прилеглих до агроценозів лісосмуг. Угруповання герпетофауни лісосмуг обох груп мали схожі показники домінування (0,35–0,46), вирівняності (0,78–0,97) та різноманіття за індексами Шеннона (1,07–1,22) та Сімпсона (0,29–0,35). Найнижчий показник видового багатства (0,48) визначений для лісосмуг, що прилягають до агроценозів. Таким чином, штучні лісові насадження, що знаходяться під прямим впливом сільськогосподарської діяльності (застосування пестицидів, зменшення чисельності кормових об’єктів, тощо), також можуть виконувати роль рефугіумів для підтримування біорізноманіття. Але це буде залежати від обсягів та тривалості використання пестицидів, тому для остаточних висновків необхідні подальші дослідження. Лісосмуги, які існують пів століття і більше, є своєрідними окремими екосистемами, які можуть допомогти у пізнанні різноманітних питань зоології (фауністика та поширення видів), екології (динаміка чисельності, структури популяції) та мікроеволюції (процеси у нових відносно ізольованих системах).