Стан герпетофауни лісосмуг на різних відстанях від агроценозів, які обробляються пестицидами


  • V. Ya. Gasso Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара http://orcid.org/0000-0002-6094-9408
  • S. V. Yermolenko Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара http://orcid.org/0000-0001-5496-0910
  • A. O. Huslystyi Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара http://orcid.org/0000-0002-3186-4536
  • Yu. P. Bobyliov Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
  • A. M. Hahut Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара http://orcid.org/0000-0001-7942-6490
  • V. B. Petrushevskyi Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара http://orcid.org/0000-0001-6721-6648
Ключові слова: полезахисні лісові насадження, земноводні, плазуни, біорізноманіття, пестицидне навантаження

Анотація

Досліджено відмінності у герпетофауні лісозахисних смуг, які розташовані на різній відстані від полів, що обробляються пестицидами. Виявлено, що герпетофауна штучних лісових насаджень правобережжя р. Самари складається з п’яти видів: Bufotes viridis, Pelobates vespertinus, Natrix natrix, Coronella austriaca та Lacerta agilis. Звичайний вуж був знайдений у віддалених на 5 км від агроценозів лісових насадженнях, які не піддавалися обробленню пестицидами. На ділянках, що досліджувалися, два види змій (C. austriaca та N. natrix) мали найнижчу чисельність. Земноводні та прудка ящірка є найбільш чисельними тваринами в обох угрупованнях. Найбільший показник відносного домінування у герпетофауні лісосмуг спостерігався у прудкої ящірки, що відображає більшу екологічну пластичність цього виду. Індекс перекривання Ренконена (більше 90 %) показав подібність угруповань герпетофауни віддалених та прилеглих до агроценозів лісосмуг. Угруповання герпетофауни лісосмуг обох груп мали схожі показники домінування (0,35–0,46), вирівняності (0,78–0,97) та різноманіття за індексами Шеннона (1,07–1,22) та Сімпсона (0,29–0,35). Найнижчий показник видового багатства (0,48) визначений для лісосмуг, що прилягають до агроценозів. Таким чином, штучні лісові насадження, що знаходяться під прямим впливом сільськогосподарської діяльності (застосування пестицидів, зменшення чисельності кормових об’єктів, тощо), також можуть виконувати роль рефугіумів для підтримування біорізноманіття. Але це буде залежати від обсягів та тривалості використання пестицидів, тому для остаточних висновків необхідні подальші дослідження. Лісосмуги, які існують пів століття і більше, є своєрідними окремими екосистемами, які можуть допомогти у пізнанні різноманітних питань зоології (фауністика та поширення видів), екології (динаміка чисельності, структури популяції) та мікроеволюції (процеси у нових відносно ізольованих системах).

Посилання

Акімов М.П. Аналіз орнітонаселення штучних степових лісонасаджень // Наукові записки Дніпропетровського держ. унів., ІХ. Збірник робіт біол. фак. 1938. Т. 2. С. 15–25.


Анучин Н.А., Атрохин В.Г., Виноградов В.Н. Лесные полосы. М.: Советская энциклопедия. 1985. Т. 1. 563 с.


Аюбова Э.М. Формирование орнитофауны искусственных лесополос и лесов Северо-Западного Приазовья // Вісник Запорізького національного університету. Біологічні науки. 2013. Вип. № 2. С. 16–27.


Белик В.П. Ревизия фауны рептилий степного Придонья. Современная герпетология. 2011. Т. 11. Вып. 1/2. С. 3–27.


Белицкая М.Н., Иванцова Е.А. Фауна энтомофагов в лесоаграрных ландшафтах аридной зоны // Вестн. Волгогр. гос. ун-та. Сер. 11. Естеств. науки. 2012. № 2. Вып. 4. С. 50–55.


Бельгард А.Л. Степное лесоведение. М.: Лесная промышленность, 1971. 321 с. 


Булахов В.Л., Гассо В.Я., Пахомов О.Є. Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Земноводні та плазуни (Amphibia et Reptilia). Д.: ДНУ. 2007. 420 с.


Бусарова Н.В. Экологическое значение фаунистических рефугиумов для биоразнообразия региона // Известия Самарского научного центра РАН. 2007. Т. 9. № 4. C. 870–874.


Горбань В.А. Роль структуры в обеспечении биогеоценотических функций почв // Екологія та ноосферологія. 2016. Т. 27, № 3-4. С. 89–96.


Динесман Л.Г. Орнитофауна лесных посадок в северо-западной части Прикаспийской низменности в засушливые годы // Тр. Ин-та леса. 1955. Т. 25. С. 212–238.


Доценко И.Б., Радченко В.И. Герпетофауна антропогенных ландшафтов Николаевской и Одесской областей Зб. пр. Зоологiчного музею, 2005. Вип. 37. С. 109–120.


Єрмоленко С.В., Гассо В.Я., Гагут А.М., Бобильов Ю.П., Гассо І.А. Роль лісозахисних насаджень у підтриманні біорізноманіття герпетофауни степового Придніпров’я // Питання біоіндикації та екології. 2019. Вип. 24, № 1. С. 93–101.


Іванько І.А. Екологічна роль світлової структури у формуванні штучних лісових насаджень у степовій зоні України // Біогеоценологічні дослідження лісів степової зони України: монографія / За ред. А. П. Травлєєва. Дніпро: Вид-во «Свідлер А.Л.», 2016. С. 155–171


Калашников А.Ф. Агрономическая эффективность полезащитных лесных полос. М: Лесная промышленность, 1972. 96 с.


Котенко А.Г. Влияние ирригации на энтомокомплексы в Джанкойском Присивашье (Крым) // Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. Д.: Вид-во ДНУ, 2005. С. 277–280.


Котенко Т.И. Пути повышения эффективности заповедных территорий в деле сохранения герпетофауны юга Украины // Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. Д.: Вид-во ДНУ. 2005. С. 389–392.


Кульбіда М.І., Єлістратова Л.О., Барабаш М.Б. Сучасний стан клімату України // Проблеми охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки. 2013. Вип. 35. С. 118–130.


Лаврова М.Я. Грызуны лесных полезащитных полос Ставропольских и Сальских степей // Труды Института географии. М, 1955. Вып. 86. С. 108–149.


Майр Э. Популяции, виды и эволюция. М.: Мир, 1974. 460 с.


Мальчевский А.С. Полезащитное лесоразведение и задачи исследований по зоологии позвоночных // Вестн. Ленингр.ун-та. 1949. № 2. С. 25–35.


Миронов В.И. Особенности формирования фауны и населения птиц антропогенных ландшафтов степной зоны Русской равнины: автореф. дис. … канд. биол. наук. М.: МПГУ. 1992. 28 с.


Мисюра А.Н., Гассо В.Я., Полоз О.В., Суханова В.Н., Жуков А.В., Кульбачко Ю.Л., Рузина Е.И. Сравнительная характеристика содержания некоторых микроэлементов в организме беспозвоночных, земноводных и пресмыкающихся в условиях техногенного влияния // Вестн. Днепропетр. гос. ун-та. Сер. Биология и экология, 1997. 3. 133–144.


Панасенко О.С. Гумус структурних агрегатів чорноземів типових природних і аерогенних екосистем: монографія; за ред. В.В. Дегтярьова. Харків: Майдан. 2015. 192 с.


Плотников Г.К. Биоразнообразие позвоночных животных Северо-Западного Кавказа. Дисс. 03.00.32, д-р биол. наук. Краснодар. 2004. 397 с.


Рубцов И.А., Виноградов Б.С. Влияние человека на животный мир степной зоны // Животный мир СССР. Т. 3. М.-Л.: Изд-во АН СССР. 1950. С. 539–566.


Смирнов Н.А. К вопросу о роли экотонов в формировании и сохранении разнообразия герпетофауны // Проблемы изучения краевых структур биоценозов. Материалы 2-й Всероссийской научной конференции с международным участием. 7–9 октября 2008 года. Саратов. С. 222–224.


Стахеев В.В., Панасюк Н.В., Дьяченко М.П. Динамика фауны и населения мелких млекопитающих полезащитных лесополос Западного Предкавказья // Материалы XIV Международной научной конференции «Биологическое разнообразие Кавказа и Юга России», посвященной 70-летию со дня рождения Гайирбега Магомедовича Абдурахманова (г. Махачкала, 5–7 ноября 2012 г.). Махачкала: Типография ИПЭ РД. 2012. С. 247–248


Тараріко О.Г., Ільєнко Т.В., Кучма Т.Л. Формування сталих систем землекористування та охорони ґрунтів: актуальність та проблеми у сучасних умовах // Український географічний журнал. 2016. № 3. С. 56–60.


Тупикова Н.В., Кучерук В.В., Лаврова М.Я. Опыт мечения мелких грызунов в лесополосах и байрачном лесу // Бюллетень МОИП. Отд. биол. 1956. Т. 61. Вып. 2. С. 21–33.


Швец О.В., Воронецкий В.И., Двуреченская С.О. Авифауна лесополос и некоторые особенности распределения птиц в Центральном регионе России у границ лесной и лесостепной зон // Известия Тульского государственного университета. Естественные науки, 2013. № 2-1. С. 306–318.


Anache J.A.A., Wendland E., Rosalem L.M.P., Youlton C., Oliveira P.T.S. Hydrological trade-offs due to different land covers and land uses in the Brazilian Cerrado // Hydrology and Earth System Sciences. 2019. Vol 23 № 3. P. 1263–1279.


Boyle M., Schwanz L., Hone J., Georges A. Dispersal and climate warming determine range shift in model reptile populations // Ecological Modelling. 2016. Vol. 328. P. 34–43.


Chandler K.R., Stevens C.J., Binley A., Keith A.M. Influence of tree species and forest land use on soil hydraulic conductivity and implications for surface runoff generation // Geoderma. 2018. Vol. 310. P. 120–127.


Chandra L.R., Gupta S., Pande V., Singh N. Impact of forest vegetation on soil characteristics: a correlation between soil biological and physico-chemical properties // 3 Biotech. 2016. Vol. 6, issue 2. P. 188.


Fang J., Yu G., Liu L., Hu S., Chapin III F. S. Climate change, human impacts, and carbon sequestration in China. // P. Natl. Acad. Sci. USA. 2018. Vol. 115. P. 4015–4020.


Gorban V., Huslystyi A., Kotovych O., Yakovenko V. Changes in physical and chemical Properties of calcic chernozem affected by Robinia pseudoacacia and Quercus robur plantings // Ekológia (Bratislava). 2020. Vol. 39(1). P. 27–44.


Magurran A.E. Measuring Biological Diversity. Blackwell Publishing. 2004. 261 pp.


Partey S.T., Zougmoré R.B., Ouédraogo M, Campbell B.M. Developing climate-smart agriculture to face climate variability in West Africa: challenges and lessons learnt // Journal of Cleaner Production. 2018. Vol. 187.– 285–295.


Saupe E.E., Barve N., Owens H.L., Cooper J.C., Hosner P.A., Peterson A.T. Reconstructing ecological niche evolution when niches are incompletely characterized // Systematic Biology. 2018. Vol. 67(3). P. 428–438.


Soucémarianadin L., Cécillon L., Chenu C., Baudin F., Nicolas M., Girardin C., Barré P. Is Rock-Eval 6 thermal analysis a good indicator of soil organic carbonlability? a method-comparison study in forest soils // Soil Biology and Biochemistry. 2018. Vol. 117. P. 108–116.


Sun W., Kooijmans L. M. J., Maseyk K., Chen H., Mammarella I., Vesala T., Levula J., Keskinen H., Seibt U. Soil fluxes of carbonyl sulfide (COS), carbon monoxide, and carbon dioxide in a boreal forest in southern Finland // Atmos. Chem. Phys. 2018. Vol. 18. P. 1363–1378.


Tomé A.R., Miranda P.M.A. Piecewise linear fitting and trend changing points of climate parameters // Geophysical Research Letters. 2004. Vol. 31(2).
P. L02207.


Zhao L.H., Li C.Z., Kang D., Ren C.J., Han X.H., Tong X.G., Feng Y.Z. Effects of vegetation restoration on soil soluble nitrogen in the loess hilly region // Acta Ecologica Sinica. 2017. Vol. 37(10). P. 3533–3542.


Переглядів анотації: 1014
Завантажень PDF: 1220
Опубліковано
2020-11-15
Розділ
Articles