Оцінка адаптаційних можливостей аборигенних та адвентивних видів деревних рослин Дніпропетровщини

Анотація

Нині в Європі, зокрема в Україні, відбувається погіршення стану та втрата екологічних функцій міських деревно-чагарникових насаджень, констатується їх нестача для забезпечення протидії наслідкам глобальних змін клімату та захисту населення від впливу промислового забруднення. Актуальним залишається питання стійкості аборигенних та адвентивних деревних видів, які використовуються у насадженнях промислових мегаполісів, що зумовлює необхідність оцінки фізіолого-біохімічних аспектів їх адаптації до екстремальних факторів середовища, якими у степовій зоні є ліміт вологи, періодичні критично низькі зимові температури та у великих містах – антропо-техногенне навантаження. З метою оптимізації асортименту деревних видів мегаполісів степової зони України та визначення їх потенційної стійкості до антропо-техногенного навантаження дослідження проведене в умовно чистих лісових біогеоценозах прируслової зони р. Самара та в штучних насадженнях на територіях, розташованих у прибережній зоні р. Дніпро в 1500 м від ДТЕК Придніпровська ТЕС (м. Дніпро). Відомо, що саме ТЕС – джерело забруднення атмосферного повітря такими важкими металами, як свинець і кадмій. Дослідження активності ферментів антиоксидантного захисту в листках аборигенних і адвентивних видів дерев показало, що в зоні впливу Придніпровської ТЕС спостерігалося збільшення активності гваякол-пероксидази у Acer platanoides, Ulmus minor, Morus alba; бензідін-пероксидази у Acer negundo, Ulmus laevis, Acer platanoides; каталази у A. platanoides, A. negundo, U. laevis, Ulmus pumila та Robinia pseudoaсасіa. Висока активність пероксидаз, яка доповнюється більшою активністю каталази, свідчить про відносну стійкість цих видів до антропо-техногенного навантаження, яка підтримується механізмами антиоксидантного захисту. Сумарний вміст хлорофілів (Chla + Chlb) у листках аборигенних видів Ulmus laevis, Acer platanoides та адвентивного Morus alba зменшувався у зоні впливу ТЕС відносно умовно чистих територій. Відношення хлорофілу a до хлорофілу b на забруднених територіях значно збільшувалося у листках місцевих видів Ulmus laevis, Ulmus minor, Acer platanoides порівняно з контролем. У інвазійних видів Acer negundo, Morus alba, Ulmus pumila цей показник суттєво не змінювався. У таких інвазійних видів, як Ulmus pumila, Acer negundo, спостерігалося збільшення маси листків, що може свідчити про пристосованість даних видів до антропогенно-змінених умов зростання.