Дослідження бета-радіоактивності деяких лікарських рослин Дніпропетровщини


  • O. I. Lisovets Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, Ukraine
  • I. S. Serchenko Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, Ukraine
Ключові слова: бета-радіоактивність, біолого-екологічні властивості, лікарські рослини, антропогенний фактор

Анотація

У роботі розглядаються результати досліджень, проведених у лабораторії радіоекології ДНУ. Отримано відомості про бета-радіоактивність дев’яти видів лікарських рослин з двох типів місцезростань – лучного біоценозу на околицях смт Кіровське Дніпропетровського району та бур’янисто-лучного угруповання в межах м. Кам’янське Дніпропетровської області. В умовно чистому місцезростанні найнижчими показниками бета-радіоактивності  в надземних органах характеризуються полин гіркий та грицики звичайні, найвищими – звіробій звичайний та деревій майже звичайний. У підземних органах найвищі показники бета-радіоактивності зафіксовані у полину звичайного та звіробою, найнижчі – у меліси та валеріани. В умовах промислового забруднення найнижчі показники бета-радіоактивності в надземних органах виявлені у полину та ромашки аптечної, у підземних – у пижма звичайного та деревію майже звичайного. Найвищі значення бета-радіоактивності в цих умовах зареєстровані в надземних органах пижма звичайного та звіробою звичайного і в підземних частинах меліси лікарської та звіробою звичайного. Аналіз показав, що на показники бета-радіоактивності досліджених лікарських рослин антропогенний фактор (забруднення) має статистично доведений вплив (з вірогідністю Р = 0,999). Показники сили впливу виявилися високими – від 67 до 85 %. Антропогенне забруднення спричиняє найбільший вплив на бета-радіоактивність підземних органів досліджених лікарських рослин. Виявлена тенденція відображає відому закономірну залежність – чим далі по транспортному ланцюжку від кореня знаходиться орган, тим менше радіонуклідів він нагромаджує.

Посилання


  1. Горбань В.А. Природна бета-активність еолово-ґрунтових відкладів полезахисних лісосмуг степової зони України // Ґрунтознавство. 2010. Т. 11, № 3–4. С. 67–73.

  2. Гродзинський Д.М. Радіобіологія. К.: Либідь, 2000. 448 с.

  3. Гудков І.М. Радіобіологія: Підручник для вищ. навчальних закладів. К.: НУБіП України, 2016. 485 с.

  4. Клименко М.О., Клименко О.М., Клименко Л.В. Радіоекологія: підручник. Рівне : НУВГП, 2020. 304 с.

  5. Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 256 від 03.05.2006 р. про затвердження Державних гігієнічних нормативів «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів   137Cs та 90Sr у продуктах харчування та питній воді», із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я 240 (z0590-08) від 08.05.2008 р.

  6. Радіоекологія: підручник / В.П. Шапорєв, Ю.Г. Масікевич, В.Ф. Моїсєєв та ін. Чернівці: «Місто» АНТ, 2018. 440 с.

  7. Тарасов В.В. О естественной β-радиоактивности сорных растений и некоторых типов почв Днепропетровщины // Вопросы степного лесоведения. 1975.  Вып. 5.  С. 113–121.

  8. Тарасов В.В. Флора Дніпропетровської та Запорізької областей. Судинні рослини з їх біолого-екологічною характеристикою. Д.: Ліра, 2012. 296 с.

  9. Тарасов В.В., Мамонтова Н.А. О естественной β-радиоактивности некоторых лекарственных растений Днепропетровской области // Мониторинговые исследования биогеоценотических катен степной зоны. Д.: ДГУ, 1995. С. 110–122.

  10. Тарасов В.В., Штерлюк И.С. О естественной β-радиоактивности лекарственных растений, произрастающих на отвалах железорудных карьеров Кривого Рога // Тези доповідей Міжн. конференції, Д., 1720 вересня 2001. Д.: ДНУ, 2001. С.132.

  11. Травлеев А.П., Антоненко Т.М., Лындя А.Г. Изучение естественной радиоактивности лесных биогеоценозов юго-востока Украины // Вопросы степного лесоведения. 1975. Вып. 5.  С. 13–19.

  12. Desideri D., Assunta Meli M., Roselli C. Natural and artificial radioactivity determination of some medicinal plants // Journal of environmental radioactivity. 2010. Vol.101. P. 751–756.

  13. Hoshi M., Yamamoto M., Kawamura H. et al. Fallout radioactivity in soil and food samples in the Ukraine: measurements of iodine, plutonium, cesium and strontium isotopes // Health Phys. 1994. Vol. 67. P. 187–191.

  14. Khan N.T. Radioactivity: An Introduction to Mysterious Sciencey // Journal of Physical Chemistry & Biophysics. 2017. Vol. 7. P. 254.

  15. Şahin Bal S., Kürşat M., Yilmaz E., Karatepe Ş., Kuluöztürk MF., Tayfur F., Kiliç O. Determination of the gross alpha-beta radioactivity levels in some of medicinal and aromatic plants. Applied Science Reports. 2016. Vol. 14 (2). P. 202206.

  16. Schuller P., Castillo A., Voigt G., Semioshkina N. Radiocaesium transfer from volcanic soils to Swiss chard, cabbage and sweet corn // Journal of environmental radioactivity. 2018. Vol. 192. P. 117127.

  17. Selçuk Zorer Ö., Ceylan H., Doğru M. Gross alpha and beta radioactivity concentration in water, soil and sediment of the Bendimahi River and Van Lake (Turkey) // Environmental Monitoring and Assessment. 2009. Vol.148. P. 39–46.

  18. Sussa F.V., Damatto S.R., Alencar M.M., et al. Natural radioactivity determination in samples of Peperomia pellucida commonly used as a medicinal herb // Journal of environmental radioactivity. 2013. Vol. 116. P. 148–151.

  19. Tettey-Larbi L., et al. Gross Alpha and Beta Activity and Annual Committed Effective Doses due to Natural Radionuclides in some Medicinal Plants commonly used in Ghana // International Journal of Science and Technology. 2013. Vol. 3(4). P. 232–244.


Переглядів анотації: 34
Завантажень PDF: 25
Опубліковано
2021-09-19
Розділ
Articles