Таксаційні показники та життєвий стан дуба звичайного Quercus robur L. у різних лісорослинних умовах в урочищі Тунельна балка (м. Дніпро)
Анотація
Проаналізовано вплив лісорослинних умов на таксаційні характеристики та життєвий стан дуба звичайного (Q. robur). Дослідження проводили у 60-річних насадженнях дуба звичайного на двох дослідних ділянках в урочищі Тунельна балка: у тальвезі (мезогігрофільний гігротоп – СГ3) та на схилі північної експозиції (мезоксерофільний гігротоп – СГ1). У мезогігрофільних лісорослинних умовах встановлено більший приріст однорічних пагонів і формування більших листкових пластинок на них, ніж у мезоксерофільних. У тальвезі виявлена більша максимальна висота дубів, а також середня висота і середній діаметр стовбура. Запас деревини на 1 га насадження на схилі балки перевищує через більшу щільність деревостану, проте у перерахунку на однакову кількість дерев (100 шт.) показники у тальвезі значно більші. Згідно з розподілом дерев за категоріями життєвого стану переважна їх частка належить до здорових на обох дослідних ділянках. Однак їх кількість дещо більша у тальвезі, а число ослаблених дерев на цій дослідній ділянці на 15,30 % менша. Індекс життєвого стану насадження вищий у мезогігрофільних умовах. Серед патологічних ознак на обох ділянках переважають суховерхість і морозобойні тріщини. Найчастіше зустрічаються такі порушення форми стовбура, як викривлення і багатостовбурність, причому на схилі у мезоксерофільних умовах вони зустрічаються частіше.Посилання
1. Алексеев А.В. Особенности описания древостоев в условиях атмосферного загрязнения // Взаимодействие лесных экосистем и атмосферных загрязнений. 1982. С. 97–115.
2. Анучин Н.П. Лесная таксация. М.: Лесная промышленность, 1982. 552 с.
3. Ащеулов Д.И., Миленин А.И. Внутривидовая изменчивость дуба черешчатого в центральной Лесостепи и на Кавказе // Лесной журнал. 2008. № 6. С. 18–22.
4. Бельгард А.Л. Степное лесоведение. М.: Лесная промышленность, 1971. 321 с.
5. Белоус В.И. Использование фенологических форм дуба черешчатого при создании клоновых семенных плантаций. Лесоводство и агромелиорация, 1975. Вып. 38. 109–115 с.
6. Бессонова В.П. Практикум з фізіології рослин. Дніпропетровськ: РВВ ДДАУ, 2006. 316 с.
8. Гузь М.М., Озарків І.М., Кульчицький–Жигайло І.Є., Озарків О.І., Данчівська О.Я. Особливості будови кореневої системи дуба звичайного та закономірності перенесення вологи у дереві. Науковий вісник НЛТУ України, 2009. Вип. 19.4. 7–16 с.
9. Гром М.М. Лісова таксація: Підручник. Львів: РВВ НЛТУ України, 2007. 416 с.
10. Драган Н.В. Патологічні ознаки і життєздатність дуба у віковій діброві дендропарку «Олександрія» НАН України. Науковий вісник національного університету природокористування України. Серія «Лісівництво і декоративне садівництво». 2015. Вип. 229. С. 243–250 .
11. Жуков Р.С. Влияние природных экологических факторов на прирост дуба черешчатого (Quercus robur L.) в условиях природного заказника «Долина речки Сетунь». Лесной журнал, 2014. № 5. С. 58–66.
12. Козловский Б. Л., Федоринова О. И., Куропятников М. В. Новый перспективный для зеленого строительства и лесоразведения в Ростовской области образец Quercus robur L. Научный журнал КубГАУ, 2015. № 106(02).
С. 580–591.
13. Крилов Я.І. Особливості росту дуба звичайного (Quercus robur L.) у протиерозійних насадженнях яружно-балкових систем середнього Придніпров’я // Лісівництво і агромеліорація. Харків: УкрНДІЛГА, 2014. Вип.124. С. 22–27.
14. Крюкова А.А., Царалунга В.В. Патологические формы ствола дуба черешчатого в дубравах Воронежской области. Лесной журнал № 4, 2010. С. 1–5.
15. Крюкова А.А. Патология формы ствола дуба черешчатого. Научный журнал КУБГАУ, 2012. № 82 (08). С. 1–14.
16. Майборода В.А. Стан дубових насаджень у Лісовому фонді України і перспективи їх відтворення. Науковий вісник НЛТУ України, 2010. Вип. 20.12. С. 27–34.
17. Полянская А.В. О причинах усыхания дубрав. Лесоведение. 1991. № 5. С. 60–61.
18. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. К.: АН УССР, 1955. 452 с.
19. Селочник Н.Н. Усыхание дуба на территории СНГ. Лесохозяйственная информация, 2002. № 3. С. 42–54.
20. Слєпих О.О. Ритм розвитку і розповсюдження фенологічних форм дуба звичайного (Quercus robur L.) у Донецькій області. Біологічні системи, 2016. Т. 8. Вип. 2. С. 272–279.
21. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство: учеб. пособ. М.: Гослесбумиздат, 1952. 600 с.
22. Хасанов Б.Ф. Структура древесины дуба черешчатого (Quercus robur L.) как показатель аномальных климатических явлений (на примере средней полосы Европейской части России). Дис. канд. биол. наук. М.: Институт проблем экологии и эволюции им. А.Н.Северцова РАН, 2008. 170 с.
23. Царалунга В.В. Санитарные рубки в дубравах: обоснование и оптимизация. М.: МГУЛ, 2003. 240 с.
24. Царалунга В.В. Царалунга А. В., Фурменкова Е.С. Специфика диагностики состояния дерева дуба на основе визуальной оценки внешних признаков патологии. Лесотехнический журнал, 2016. № 4. С. 120–126.
25. Царалунга В.В., Воронин А.А. Лесопатологическое состояние древостоя северной байрачной дубравы Ботанического сада им. проф. Б. М. Козо-Полянского Воронежского государственного университета. Лесотехнический журнал, 2016. № 4. С. 111–120.
26. Fritts H.C. Tree rings and climate. London. New York, San Francisco: Academic Press. 567 p.
27. Wesolowski T., Rowinski P. 2008. Late leaf development in pedunculate oak (Quercus robur). Skandinavian Jornal of Forest Research 23 (5): 686–394 р.
Переглядів анотації: 849 Завантажень PDF: 589
