Аналіз екофлористичного різноманіття родини Роасеае лісових біогеоценозів північного степового Придніпров`я

Анотація

Важко переоцінити значення представників родини Злакові у функціонуванні природних екосистем та їх використання для життя людства. Вони нерідко виступають у ролі домінантів і едифікаторів у складі рослинного покриву, у першу чергу трав’янистих типів рослинності. Але вони також беруть участь у складанні лісових фітоценозів різних природних зон. У межах України родина Роасеае включає 71 рід (з них тільки 4 у культурному стані) і 208 видів (з них тільки 15 у культурному стані) [20]. Флора злаків лісових біогеоценозів аналізованої території вивчалася з кінця 19 століття [1]. Оскільки досліджувані лісові комплекси розташовані в межах степової зони з різноманітними умовами привододільно-балкового та долинно-терасового ландшафтів, в їх складі присутні види різних екоморф: від ксерофітів до гігрофітів (або навіть гелофітів); від геліофітів до сціофітів, від оліготрофів до мегатрофів. Флора лісових біогеоценозів північного степового Придніпров`я налічує 73 види судинних рослин. Найбільше видове багатство належить флорі заплавних лісів, що підтверджує положення про надзвичайне біорізноманіття заплавних ландшафтів [35]. Із всього складу флори лісових біогеоценозів серед клімаморф переважають гемікриптофіти (42 види), серед геліоморф переважають геліофіти (66 видів), серед трофоморф – мезотрофи (39 видів), серед гігроморф – мезофіти (45 видів). Серед ценоморф більшість складають лісово-лучні (55 видів) та рудерально-лісові (18 видів). У складі родини Роасеае лісових біогеоценозів північного степового Придніпров`я є 6 раритетних видів, які занесені до регіонального червоного списку рідкісних рослин [29]. Екоморфічний аналіз флори підтверджує особливості фізико-географічних умов різних типів лісів. Серед клімаморф гемікриптофіти переважають у байрачних та пристінних лісах. Більшість геліофітів характерна для аренних лісів¸ а сціофітів – для заплавних лісів. Серед трофоморф мегатрофи переважають у байрачних та пристінних лісах, оліготрофи – в аренних. Найбільше число гігрофітів характерне для заплавних лісів, а ксерофітів – для аренних лісів. Для лісових біогеоценозів північного степового Придніпров`я характерна значна антропогенна трансформація  рослинного покриву. У складі флори лісів тільки чисто рудеральних (бур’янистих) видів – 16, а рудеральних у змішаних ценоморфах – 23 види. Із них адвентивних рудеральних видів – 16. Оцінка антропогенної трансформації рослинного покриву за методом гемеробії показує, що більшість видів за гемеробністю належить до мезогемеробів – видів, які зростають на територіях ландшафтів середнього ступеня трансформації. Це свідчить про помірну трансформацію лісових біогеоценозів північного степового Придніпров`я. Серед всіх типів лісів найменш трансформованими є заплавні, байрачні і пристінні ліси.