Вплив штучних лісонасаджень Robinia pseudoacacia L. та Quercus robur L. на гранулометричний склад чорноземів звичайних


  • V. A. Gorban Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, Ukraine
Ключові слова: фракція, генезис, пісок, пил, мул, фізична глина, лісові насадження, чорнозем звичайний

Анотація

Гранулометричний склад є однією з найважливіших характеристик ґрунтів, яка зумовлює більшість їх властивостей та особливості основних режимів. Штучні лісонасадження в степу виступають потужним середовищеперетворюючим фактором, який з часом здатен змінювати навіть доволі консервативні властивості ґрунтів, до яких можна віднести і їх гранулометричний склад. Дослідження впливу лісових насаджень на гранулометричний склад виконували з використанням ґрунтових зразків, відібраних з чорноземів звичайних, чорноземів під насадженням R. pseudoacacia L. та під насадженням Q. robur L. Визначення гранулометричного складу виконували методом піпетки, з підготовкою зразка шляхом розтирання з розчином пірофосфату натрію. Класифікація гранулометричних фракцій наводиться за Н. А. Качинським. Аналіз особливостей співвідношення гранулометричних фракцій досліджених чорноземів виявив, що зональний чорнозем звичайний відрізняється збільшеним вмістом фракції піску та зменшеним вмістом фракції мулу в горизонтах Н1 та Н2 порівняно з нижніми горизонтами. Чорнозем звичайний під насадженням R. pseudoacacia L. характеризується відносно рівномірним розподілом вмісту фракцій піску, пилу та мулу за ґрунтовим профілем. У чорноземі звичайному під насадженням Q. robur L. максимальний вміст фракції піску виявлено в поверхневому горизонті, з глибиною спостерігається поступове зменшення вмісту цієї фракції, при цьому вміст фракцій пилу та мулу збільшується з глибиною. Зростання насаджень R. pseudoacacia L. та Q. robur L. на чорноземах звичайних призводить до збільшення вмісту фракцій піску та зменшення фракцій пилу та фізичної глини. Також спостерігається певна зміна профільного розподілу фракцій, особливо піску, під впливом росту лісонасаджень. Для кожного з досліджених чорноземів звичайних характерне специфічне співвідношення фракцій «пісок : пил : мул», що свідчить про різний генезис гранулометричних фракцій.

Посилання

1. Белова Н.А. Экология, микроморфология, антропогенез лесных почв степной зоны Украины. Д.: ДГУ, 1997. 263 с.



2. Белова Н.А., Травлеев А.П. Естественные леса и степные почвы (экология, микроморфология, генезис). Д.: ДГУ, 1999. 348 с.



3. Вадюнина А.Ф., Корчагина 3.А. Методы исследования физических свойств почв. М.: Агропромиздат, 1986. 416 с.



4. Воронин А.Д. Основы физики почв. М.: МГУ, 1986. 240 с.



5. Горбань В.А. Фізичний стан ґрунтів як екологічний фактор // Ґрунтознавство. 2006. Т. 7, № 3-4. С. 102–111.



6. Горбань В.А. Зв’язок водопроникності ґрунтів з іншими їхніми фізичними властивостями у лісових угрупованнях Присамар’я // Вісник Львів. ун-ту. Серія біологічна. 2007. Вип. 43. С. 161–165.



7. Горбань В.А., Болобан А.О. Особливості структурно-агрегатного складу чорноземів звичайних під степовою та лісовою рослинністю // Екологія та ноосферологія. 2019. 30(2). С. 74–79.



8. Горбань В.А., Стригіна Т.А., Мандригеля М.В. Особливості структурно-агрегатного складу чорноземів лісових байраку Глибокого // Ґрунтознавство. 2016. Т. 17, № 1-2. С. 65–73.



9. Качинский Н.А. Механический и микроагрегатный состав почвы, методы его изучения. М.: АН СССР, 1958. 192 с.



10. Медведев В.В., Лактионова Т.Н. Гранулометрический состав почв Украины (генетический, экологический и агрономический аспекты). Х.: Апостроф, 2011. 292 с.



11. Розанов Б.Г. Генетическая морфология почв. М.: МГУ, 1975. 293 с.



12. Теории и методы физики почв / Под ред. Е. В. Шеина и Л. О. Карпачевского. М.: Гриф и К, 2007. 616 с.



13. Цвєткова Н.М., Сараненко І.І. Вплив лісового насадження липи дрібнолистої на основні властивості темно-каштанового ґрунту агробіостанції – Ботанічний сад ХДУ // ScienceRise: Biological Science. 2018. 0(4(13)). С. 31–35.



14. Bieganowski A., Ryżak M., Sochan A., Barna G., Hernádi H., Beczek M., Polakowski C., Makó A. Laser Diffractometry in the Measurements of Soil and Sediment Particle Size Distribution // Advances in Agronomy. 2018. P. 215–279.



15. Drobnik T., Greiner L., Keller A., Grêt-Regamey A. Soil quality indicators – From soil functions to ecosystem services // Ecological Indicators. 2018. 94. P. 151–169.



16. Dunkl I., Ließ M. On the benefits of clustering approaches  in digital soil mapping: an application example concerning soil texture regionalization // SOIL, 2022. 8(2). P. 541–558.



17. Gorban V. Robinia Pseudoacacia and Quercus Robur Plantations Change the Physical Properties of Calcic Chernozem. In: Dmytruk Y., Dent D. (eds) Soils Under Stress. 2021. Springer, Cham. P. 95–103.



18. Sha G., Wei T., Chen Y., Fu Y., Ren K. Characteristics of soil particle size distribution of typical plant communities on the hilly areas of Loess Plateau // Arid Land Geography. 2022. 45 (4). P. 1224–1234.



19. Su W., Gao Y., Gao P., Dong X., Wang G., Dun X., Xu J. Effects of Different Vegetation Restoration Types on the Fractal Characteristics of Soil Particles in Earthy-Rocky Mountain Area of Northern China // Forests. 2022. 13(8). 1246.



20. Wu W., Chen G., Meng T., Li C., Feng H., Si B., Siddique K.H.M. Effect of different vegetation restoration on soil properties in the semi-arid Loess Plateau of China // CATENA. 2023. 220. 106630.


Переглядів анотації: 608
Завантажень PDF: 532
Опубліковано
2022-12-15
Розділ
Articles