Варіабельність умісту фенольних сполук у листках дерев, які природно поширені на девастованих землях залізорудного відвалу

Анотація

Актуальність досліджень зумовлена необхідністю еколого-фізіологічного обґрунтування переліку видів деревних рослин, перспективних для фітооптимізації (залісення) девастованих земель у промислово розвинених регіонах. Мета дослідження – з позицій екосистемного підходу з’ясувати варіабельність умісту фенольних сполук у листках деревних видів рослин, що природно зростають на девастованих землях залізорудного відвалу. Матеріалами для виконання роботи слугували результати власних досліджень, які отримано упродовж 2017–2022 рр. на території девастованих земель Петровського залізорудного відвалу (Криворізький гірничо-металургійний регіон, Дніпропетровська обл.). У межах п’яти дослідних ділянок, які розташовані у контрастних екологічних умовах відвалу та однієї контрольної (Гурівський ліс, Долинський р-н, Кіровоградська обл.), досліджено вміст фенольних сполук у листках трьох видів деревних рослин: берези повислої (Betula pendula Roth.), клена ясенелистого (Acer negundo L.) та робінії звичайної (Robinia pseudoacacia L.). Концентрації фенолів визначали спектрометрично в екстракті 80%-ного ізопропанолу з реактивом Фоліна-Чокальтеу. Вміст суми фенольних сполук розраховували за калібрувальною кривою, яка була побудована за галовою кислотою як стандарт та наводили у мг еквівалента галової кислоти на 1 г сухої наважки (мг ЕГК/г с.н.). Установлено, що в межах контрольної ділянки вміст фенольних сполук у листках берези повислої (26,90–27,49 мг ЕГК/г с.н.) та робінії звичайної (10,98–11,65 мг ЕГК/г с.н.) знаходився в діапазоні їх природних концентрацій, у листках клена ясенелистого (17,53–18,11 мг ЕГК / г с.н.) був менший за доступні літературні дані. На теренах девастованих земель відвалу вміст фенольних сполук у листках всіх видів деревних рослин на всіх дослідних ділянках статистично достовірно відрізняється від контрольних значень. У листках клена ясенелистого та робінії звичайної спостерігалося збільшення концентрацій фенолів відносно умовно чистих територій відповідно на 15–65 та 115–165 % (P < 0,05). У листках берези повислої вміст цих сполук був менший за контрольні значення на 10–28 % (P < 0,05). За  вектором збільшення стійкості деревних видів рослин до екологічних умов девастованих земель Петровського залізорудного відвалу побудовано такий ряд упорядкування: береза повисла > клен ясенелистий > робінія звичайна. За показником несприятливості екологічних умов ранжування дослідних ділянок відвалу від мінімальних до максимальних значень відбувалося наступним чином: І < IV < V < III < II.