Таксаційні показники та життєвий стан Quercus robur L. за різних лісорослинних умов гирла та середньої частини урочища Яцево (Дніпропетровська область)


  • V. P. Bessonova Dnipro State Agrarian and Economic University, Dnipro, Ukraine
  • S. O. Yakovlieva-Nosar Khortytsia National Academy, Zaporizhzhia, Ukraine
DOI: https://doi.org/10.15421/442301
Ключові слова: природні дубові деревостани, лісорослинні умови, висота і діаметр, площа поперечного перерізу, запас, категорії життєвого стану, патології стовбура і крони

Анотація

Проаналізовано вплив лісорослинних умов на таксаційні характеристики та життєвий стан дуба звичайного (Quercus robur L.). Дослідження проводили на чотирьох дослідних ділянках в урочищі Яцево: у тальвегу (СГ3) і на нижній третині схилу (СГ2) південної експозиції гирлової частини та в тальвегу (СГ3) і верхній третині схилу (СГ1-2) цієї самої експозиції в середній частині балки. У тальвегу середньої частини балки зростає липово-пакленова діброва з в’язом, густота цього деревостану (1700 шт./га) є найбільшою серед досліджуваних фітоценозів. На решті дослідних ділянок знаходяться в’язово-пакленові діброви з густотою від 917 до 1150 шт./га. Середні величини основних таксаційних показників (висота, діаметр, площа поперечного перерізу, запас) практично не відрізняються у рослин Q. robur, що зростають у тальвегу (СГ3) і нижній третині схилу (СГ2) гирлової частини урочища. Ці показники у рослин тальвегу (СГ3) середньої частини балки є найбільшими серед усіх дослідних варіантів, а у особин верхньої третини схилу (СГ1-2) - найменшими. У всіх досліджених гігротопах превалюють здорові дерева, друге місце за кількістю особин посідають ослаблені особини. Індекс життєвого стану (Ln) свідчить, що насадження тальвегу як гирлової, так і середньої частин балки є здоровими (Ln 86,3 і 84,3 відповідно). Деревостани нижньої третини схилу (СГ2) гирлової частини урочища та верхньої третини схилу (СГ1-2) середньої частини є дещо ослабленими (Ln 76,9 та 76,7). Проаналізовані патології крони і стовбура дерев Q. robur на дослідних ділянках. Установлено, що гігромезофільні умови (СГ3) є кращими для формування здорових деревостанів.

Посилання


  1. Алексеев А. В. Особенности описания древостоев в условиях атмосферного загрязнения. Взаимодействие лесных экосистем и атмосферных загрязнений. 1982. С. 97–115.

  2. Бельгард А. Л. Степное лесоведение. М.: Лесная промышленность, 1971. 321 с.

  3. Бессонова В. П., Ткач В. В., Криворучко А. П. Водний обмін листя Quercus robur у протиерозійному насадженні на півдні ареалу виду. Вісник Дніпропетровського університету. Біологія, екологія. 2016. Вип. 24, № 2. С. 444–450.

  4. Копій Л. І., Фізик І. В., Баран С., Лавний В. В, Копій С. Л.,
    Преснер Р. Б., Агій В. О.     Природне насінне відтворення дубових насаджень як елемент наближеного до природи лісівництва. Науковий вісник НЛТУ України. 2017. Вип. 27(9). С. 9–13.

  5. Копій Л. І., Фізик І. В., Копій С. Л., Агій В. О., Копій М. Л. Особливості поширення та продуктивність дубових лісів Закарпаття. 2015. Науковий вісник НЛТУ України. Вип. 25.1. С. 69–74.

  6. Крилов Я. І. Особливості росту дуба звичайного (Quercus robur) у протиерозійних насадженнях яружно-балкових систем Середнього Придніпров’я. Лісівництво і агролісомеліорація. 2014. Вип. 124. С. 22–27.

  7. Малюга В. М. Особливості росту насаджень дуба звичайного на еродованих яружно-балкових землях. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Сер.: Лісівництво та декоративне садівництво. 2012. Вип. 171(3). С. 54–62.

  8. Малюга В. М., Дударець С. М. Особливості використання дуба звичайного у протиерозійних лісових насадженнях. Науковий вісник НУБіП України. 2014. Вип. 198(2). С. 190–197.

  9. Манюк В. В., Манюк Вад. В. Природно-заповідний фонд Дніпропетровщини. Дніпро, 2010. 116 с.

  10. Протиерозійні лісові насадження яружно-балкових систем: монографія / [Юхновський В. Ю., Дударець С. М., Малюга В. М., Хрик В. М.]. Київ: Кондор-видавництво, 2013. 512 с.

  11. Рум’янков Ю. О., Порохнява О. Л., Музика Г. І., Грабовий В. М. Quercus robur в історичних насадженнях національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України за різних фітоценотичних умов. Науковий вісник НЛТУ України. 2021, т. 31, № 3. С. 34–40.

  12. Слєпих О. О., Коршиков І. І. Аналіз віталітетної, вікової структури та відносної продуктивності ізольованих районів місцезростань дуба черешчатого (Quercus robur) в Донецькій області. Вісник Одеського національного університету. Біологія. 2016. т. 21, вип. 2(39). С. 61–75.

  13. Ткач В. П., Кобець О. В., Румянцев М. Г. Стан та продуктивність дубових насаджень степової частини України. Лісівництво і агролісомеліорація. 2019. Вип. 134. С. 13–23.

  14. Ткаченко М. Е. Общее лесоводство: учеб. пособ. М.: Гослесбумиздат, 1952. 600 с.

  15. Царалунга В. В. Царалунга А. В., Фурменкова Е. С. Специфика диагностики состояния дерева дуба на основе визуальной оценки внешних признаков патологии. Лесотехнический журнал. 2016. № 4. С. 120–126.

  16. Чернявський М. В. Динаміка мішаних дубових деревостанів і класифікація їх типів розвитку. Лісівництво і агролісомеліорація. 2008. Вип. 114. С. 36–42.

  17. Яковлєва-Носарь С. О., Бессонова В. П. Таксаційні показники та життєвий стан Quercus robur за різних лісорослинних умов південного приярка урочища Яцево (Дніпропетровська область). Наукові доповіді НУБіП України. 2023. № 4(104).

  18. Bessonova V. P., Chonhova A. S. Influence of soil moisture level on metabolism of non-structural carbohydrates in Quercus robur leaves. 2022. Regulatory Mechanisms in Biosystems. Vol. 12, № 4. Р. 628–634.


Переглядів анотації: 538
Завантажень PDF: 278
Опубліковано
2023-11-05
Номер
Том 52 (2023)
Розділ
Articles