Сучасний стан деревно-чагарникової рослинності умовно-еталонних липово-ясеневих дібров заплавних місцезростань Присамар’я Дніпровського


  • I. A. Ivanko Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, Ukraine
  • B. O. Baranovsky Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, Ukraine
  • K. K. Holoborodko Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, Ukraine
  • O. O. Didur Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, Ukraine
  • L. O. Karmyzova Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, Ukraine
  • V. V. Nikolaieva Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, Ukraine
Ключові слова: липово-ясеневі діброви, деревно-чагарникова рослинність, лісотаксаційні показники, деревостан, стан життєвості

Анотація

Природні діброви вважаються одними з основних осередків біорізноманіття флори та фауни в Європі та важливим агентом надання широкого спектру екосистемних, соціокультурних та економічних сервісів. Але в сучасний період констатується зниження частки природних лісів з дуба звичайного в лісофондах країн Європи та різні прояви їх деградації. Особливу цінність серед природних дібров становлять заплавні ліси, які не тільки відіграють важливу роль у формуванні рослинного та біогеоценотичного покриву, а й чинять значний позитивний середовищеперетворювальний вплив на ґрунтово-гідрологічні та мезокліматичні умови, що сприяє регулюванню гідрологічного режиму заплав річок. Проведено аналіз сучасного стану деревно-чагарникової рослинності умовно-еталонних липово-ясеневих дібров центральної заплави р. Самара, які є складовою комплексу лісової рослинності Присамар’я Дніпровського, територія якого зарезервована під створення національного природного парку. Визначено лісотаксаційні показники деревостанів основних лісотвірних деревних видів. За отриманими даними, видовий склад деревно-чагарникової рослинності та тип деревостану відповідають типовим свіжим центрально-заплавним липово-ясеневим дібровам. Характерним є збільшення долі участі в деревостані Acer campestre та зменшення Tilia cordata. У формуванні запасів стовбурної деревини провідну участь беруть Quercus robur та Fraxinus excelsior. Визначено, що в природній липово-ясеневій діброві ценопопуляції Fraxinus excelsior, Acer platanoides, Acer campestre, Ulmus laevis, Tilia cordata, Ulmus glabra, Pyrus communis, Ulmus minor належать до нормального типу, стабільні та здатні до самопідтримання. Найбільш активне самовідновлення реєструється у Acer campestre. Ценопопуляція Quercus robur характеризується як регресивна з ознаками порушення процесів природної регенерації та відсутністю благонадійного підросту. Найвищими показниками життєвості відрізняються Fraxinus excelsior, Acer platanoides, Ulmus laevis, Pyrus communis та за індексом відносної життєвості ((Ln) їх деревостани належать до категорії «здорові». Деревостан Quercus robur належить до категорії ««ослаблений». Погіршення стану життєвості деревостанів Quercus robur та порушення процесів його самовідновлення можуть потенційно призвести до зниження едифікаторної ролі дуба у свіжих липово-ясеневих дібровах долинного комплексу р. Самара, трансформації їх породного складу та зниження продуктивності. Значна природоохоронна значущість лісової рослинності даної території потребує систематичних комплексних моніторингових досліджень для оновлення актуальних даних щодо стану унікальних природних дібров. Надані результати є продовженням моніторингових досліджень природних умовно-еталонних центрально-заплавних липово-ясеневих дібров та можуть стати підґрунтям для розробки диференційованих методів їх збереження та відновлення.

Посилання


  1. Альбицкая М. А., Долгова Л. Г., Дубина А. А., Травлеев Л. П. Материалы к парцеллярной структуре пойменной липо-ясеневой дубравы (Присамарье) // Вопросы степного лесоведения и охраны природы. 1975. Вып. 5. С. 100–112.

  2. Анучин Н. П. Лесная таксация. М.: Лесная промышленость, 1982. 552 с.

  3. Барановський Б. О. Аналіз флористичного різноманіття річкових долин Присамар'я на сучасному етапі досліджень // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. 2008. Вип. 12 (37). С. 91–94.

  4. Белова Н. А.,  Травлеев  А. П. Естественные  леса  и  степные  почвы (экология, микроморфология, генезис). Д.: ДГУ, 1999. 348 с.

  5. Бельгард А. Л. Лесная растительность юго-востока УССР. К.: КГУ, 1950. 264 с.

  6. Бельгард А. Л. Степное лесоведение. М.: Лесная промышленость, 1971. 336 с.

  7. Генсірук С. А. Ліси України. Л.: Видавництво Наукового товариства ім. Шевченка, УкрДЛТУ, 2002. 495 с.

  8. Григоренко О. С. К динамике суточных «приростов» у дуба черешчатого в пристенных и пойменных дубравах Присамарья // Вопросы степного лесоведения. 1972. Вып. 3. С. 41–44.

  9. Грицан Ю. І. Екологічні основи перетворюючого впливу лісової рослинності на степове середовище. Д.:. 2000. 300 с.

  10. Грицан Ю. І., Барановський Б. О., Іванько, А. О., Карась О. Г., Котович О. В., Александрова А. О. Природні умови та фіторізноманіття заплави Самари в одному з найбільших лісових масивів степу «Самарський ліс» // Екологічний вісник. 2006. Вип. 5(39). с. 7-10.

  11. Директива Ради 92/43/ЄЕС від 21 травня 1992 року про збереження природних середовищ існування дикої флори та фауни: Директива Європ. Союзу від 21.05.1992 р. № 92/43/ЄЕС. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987_004-92#Text

  12. Леснік В. В. Характеристика і динаміка земель лісового фонду степової зони України в умовах кліматичних змін // Екологічна безпека прибережної та шельфової зон та комплексне використання ресурсів шельфу. 2013. Вип. 27. С. 117-120.

  13. Лісовець О. І., Браїлко В. А. Біолого-екологічна характеристика трав’яного покриву липо-ясеневої діброви центральної заплави р. Самара // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія, екологія. 2011. Вип. 19(2). С. 86–92.

  14. Нейко І. С. Єлісавенко Ю. А., Монарх В. В. Стан природних дубових лісів ДП "Бершадське ЛГ" // Сільське господарство та лісівництво. 2019. Вип. 13. С. 205–216.

  15. Малыш В. С. Экологическая характеристика древостоев пойменных дубрав Присамарского мониторинга // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. 2003. Вип. 7. С. 92–98.

  16. Пастернак В. П., Назаренко В. В. Лісова таксація. Х.: ХНАУ, 2019. 111 с.

  17. Румянцев М. Г. Особливості попереднього поновлення деревних порід в умовах сухої кленово-липової діброви Лівобережного Лісостепу // Лісівництво і агролісомеліорація. 2015. Вип. 126. С. 92–98.

  18. Смирнова О.В., Чистякова А.А. Анализ фитоценотических потенций некоторых древесных видов широколиственных лесов европейской части СССР // Журнал общей биологии. 1980. Вип 41(3). С. 350–362.

  19. Стахів В., Волошин С., Стахів Л., Соколова А., Фарафонов С. Таксаційна інвентаризація дендрофлори парку «Здоров’я» м. Золочів // Acta Carpathica. 2021. Вип. 1. С. 62–73.

  20. Ткач В. П., Кобець О. В., Румянцев М. Г. Стан та продуктивність дубових насаджень степової частини України // Лісівництво і агролісомеліорація. 2019. Вип. 134. C. 13–23.

  21. Яковенко В. М., Білова Н. А. Біогенне мікроструктуроутворення лісових ґрунтів степової зони України: Монографія. Д: Середняк Т. К., 2018, 204 с.

  22. Annighöfer P., Beckschäfer P., Vor T., Ammer C. (2015) Regeneration Patterns of European Oak Species (Quercus petraea (Matt.) Liebl., Quercus robur L.) in Dependence of Environment and Neighborhood // PLoS ONE. 2015. 10(8). P. e0134935.

  23. Bobiec A., Reif A., Öllerer, K. Seeing the oakscape beyond the forest: a landscape approach to the oak regeneration in Europe // Landscape ecology. 2018. 33. P. 513–528.

  24. Bussotti F., Pollastrini M., Holland V., Bruggeman W. Functional traits and adaptive capacity of European forests to climate change // Environmental and Experimental Botany. 2015. 111(3). Р. 91–113.

  25. Brown N., Vanguelova E., Parnell S., Broadmeadow S., Denman S. Predisposition of forests to biotic disturbance: Predicting the distribution of Acute Oak Decline using environmental factors // Forest Ecology and Management. 2018. 407. P. 145–154.

  26. Brzeziecki B., Kienast F. Classifying the life-history strategies of trees on the basis of the Grimian model // Forest Ecology and Management. 1994. 69(1–3). Р. 167–

  27. Chygrynets V., Rumyantsev M., Solodovnik V., Buksha M. Features of Formining and Regeneration for Oak Stands in a Fresh Maple-lime Oak Forest in the Left-Bank Forest Steppe // Scientific Bulletin of UNFU. 2016. 26. P. 177–

  28. Dai A. Increasing drought under global warming in observations and models // Nature Climate Change. 2013. 3. Р. 52–58.

  29. Demeter L., Péter Molnár Á., Öllerer K., Csóka G., Kiš A., Vadász C., Horváth F., Molnár Z. Rethinking the natural regeneration failure of pedunculate oak: The pathogen mildew hypothesis // Biological conservation. 2021. 253. P.e108928.

  30. Hofmeister J., Mihaljevič M., Hošek J. The spread of ash (Fraxinus excelsior) in some European oak forests: An effect of nitrogen deposition or successional change // Forest Ecology and Management. 2004. 203. P. 35–47.

  31. Krause A., Pugh T., Bayer A., Doelman J. Global consequences of afforestation and bioenergy cultivation on ecosystem service indicators // Biogeosciences. 2017. 14. P. 4829–4850.

  32. Liang J., Crowther T. W., Picard N., Wiser S. Positive biodiversity-productivity relationship predominant in global forests // Science. 2016. 354(6309). P. aaf8957.

  33. Linder M., Fitzgerald J. B., Zimmermann N. E., Reyer C. Climate change and European forests: What do we know, what are the uncertainties, and what are the implications for forest management? // Journal of Environmental Management. 2014. 146(12). Р. 69–83.

  34. Mazziotta A., Triviño M., Tikkanen O. P., Kouki J. Applying a framework for landscape planning under climate change for the conservation of biodiversity in the finnish boreal forest // Global Change Biology. 2015. 21(2). P. 637–651.

  35. Mitchell R. J., Bellamy P. E., Ellis C. J., Hewison R. L., Hodgetts N. G., Iason G. R., Littlewood N. A., Newey S., Stockan J. A., Taylor, A. Collapsing foundations: The ecology of the British oak, implications of its decline and mitigation options // Biological Conservation. 2019. 233, P. 316–327.

  36. Mosyakin L.,  Fedorochuk M. M.  Vascular    plants    of   Ukraine. Nomenclatural checklist. K., 1999. 346 c.

  37. Netsvetov M., Prokopuk Y., Puchałka R., Koprowski M., Klisz M., Romenskyy M. River regulation causes rapid changes in relationships between floodplain oak growth and environmental variables // Frontiers in Plant Science. 2019. 10. P.e00096.

  38. Rumiantsev M., Lukyanets V., Musienko S., Mostepanyuk A., Obolonyk I. Main problems in natural seed regeneration of pedunculate oak (Quercus robur L.) stands in Ukraine // Forestry Studies. 2018. 69(1). P. 7–23.

  39. Stavi I., Thevs N., Welp M. Provisioning ecosystem services related with oak (Quercus) systems: a review of challenges and opportunities // Agroforest System. 2022. 96. P. 293–313.

  40. Thomas F.M., Blank R., Hartmann G. Abiotic and biotic factors and their interactions as causes of oak decline in Central Europe // Forest Pathology. 2002. 32(4-5), P. 277–307.

  41. Tkach V., Rumiantsev M., Kobets O., Luk’yanets V., Musienko S. Ukrainian plain oak forests and their natural regeneration // Forestry Studies. 2019. 71(1). P. 17–29.

  42. Tkach V., Kobets O., Rumyantsev M. Використання лісорослинного потенціалу лісами України // Forestry and Forest Melioration. 2018. 132. P. 3–12.


Переглядів анотації: 564
Завантажень PDF: 227
Опубліковано
2023-10-22
Розділ
Articles