Вплив реконструкції на паркові насадження урбоекосистеми на прикладі Ботанічного саду Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара


  • A. V. Golovnya Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, Ukraine
  • O. M. Kunakh Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, Ukraine
DOI: https://doi.org/10.15421/442304
Ключові слова: реконструкція, паркові насадження, урбоекосистема, екологія людини, моніторинг довкілля

Анотація

Стаття присвячена дослідженню впливу реконструкції на паркові насадження, розташовані у Ботанічному саду Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Реконструкція ботанічного саду була проведення у 2018 році і полягала у видаленні 74 старих дерев, санітарній обрізці деяких насаджень, прокладанні асфальтових доріжок. Для визначення впливу реконструкції на зелені насадження ботанічного саду ДНУ були закладені чотири дослідних полігони: полігони a і b – у зоні реконструкції,  полігони c і d – у нереконструйованій зоні. На полігонах вимірювались такі фізичні показники ґрунту, як твердість, електропровідність та вологість. Дослідження проводились у квітні – травні 2021 р. Твердість ґрунту є інформативним показником, чутливим до антропогенного впливу, його вимірювання швидке і за короткий термін дозволяє одержати значні обсяги інформації. Електропровідність пов’язана з вологістю та вмістом солей в ґрунті. Ці показники у поєднанні з фітоіндикаційними методами дозволили зробити висновки про вплив реконструкції на стан ґрунту та зелені насадження. Полігони суттєво відрізнялись внаслідок реконструкції за особливостями профільного розподілу середніх значень показника твердості ґрунту. Ґрунт зони реконструкції характеризується появою пікових значень твердості на глибинах 35–50 см та 85–90 см. Полігони a і b мають набагато більші значення твердості верхніх шарів ґрунту, ніж полігони c і d. Профільний розподіл коефіцієнта варіації твердості ґрунту на полігонах у зоні реконструкції також демонструє специфічний характер – він має виражений пік на глибині 25–40 см й поступово зменшується з глибиною. Висновок про вплив реконструкції на зміни твердості ґрунту ботанічного саду було зроблено за результатами Загальної Лінійної Моделі на підставі оцінки показника Radj2. Розподіл значень електропровідності ґрунту має виражений дзвоноподібний характер. На всіх полігонах простежується тенденція збільшення електропровідності зі збільшенням вологості. За допомогою фітоіндикаційних шкал було визначено показник гемеробії, який продемонстрував статистично достовірний лінійний зв’язок (р < 0.001) з електропровідністю ґрунту.

Посилання


  1. Бурак О. М. Проблеми і перспективи розвитку сфери озеленення в Україні // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Економічні науки. 2014. Вип. 9(3). С. 154–157.

  2. Закон України № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів», 2005.

  3. Зібцева О. В. Динаміка площ зелених насаджень у населених пунктах України // Наукові доповіді НУБіП України. 2017. № 4(68). С. 143–149.

  4. Проект Закону України "Про зелені насадження міст та інших населених пунктів» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc41?Pf3511=55455

  5. Проектирование садов и парков – основные принципы композиции зеленых насаждений [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.bibliotekar.ru/spravochnik-49/5.htm

  6. Центило Л. В., Цюк О. А. Динаміка змін твердості ґрунту залежно від його основного обробітку // Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1. 2019. С. 147–153.

  7. Cohen, D. A., McKenzie, T. L., Sehgal, A., Williamson, S., Golinelli, D., & Lurie, N. (2007). Contribution of Public Parks to Physical Activity. American Journal of Public Health, 97(3), 509–514.

  8. Cohen, P., Potchter, O., & Schnell, I. (2014). A methodological approach to the environmental quantitative assessment of urban parks. Applied Geography, 48, 87–101.

  9. Georgi, N. J., & Zafiriadis, K. (2006). The impact of park trees on microclimate in urban areas. Urban Ecosystems, 9(3), 195–209.

  10. Godbey, G. C., Caldwell, L. L., Floyd, M., & Payne, L. L. (2005). Contributions of leisure studies and recreation and park management research to the active living agenda. American Journal of Preventive Medicine, 28(2), 150–158.

  11. Hou, E.-Q., Xiang, H.-M., Li, J.-L., Li, J., & Wen, D.-Z. (2015). Soil acidification and heavy metals in urban parks as affected by reconstruction intensity in a humid subtropical environment. Pedosphere, 25(1), 82–92.

  12. Jim, C. Y. (1987). Trampling Impacts of Recreationists on Picnic Sites in a Hong Kong Country Park. Environmental Conservation, 14(2), 117–127.

  13. Jim, C. Y. (1993). Soil Compaction as a Constraint to Tree Growth in Tropical & Subtropical Urban Habitats. Environmental Conservation, 20(1), 35–49.

  14. Konarska, J., Lindberg, F., Larsson, A., Thorsson, S., & Holmer, B. (2014). Transmissivity of solar radiation through crowns of single urban trees –application for outdoor thermal comfort modelling. Theoretical and Applied Climatology, 117(3–4), 363–376.

  15. Kotzen, B. (2003). An investigation of shade under six different tree species of the Negev desert towards their potential use for enhancing micro-climatic conditions in landscape architectural development. Journal of Arid Environments, 55(2), 231–274.

  16. Li, Y. (2020). Reconstruction of plant space in the urban park guided by visual experience of tourists – A case study of the Ait park afforestation design in Fuzhou. In H. Shoji, S. Koyama, T. Kato, K. Muramatsu, T. Yamanaka, P. Lévy, K. Chen, & A. Lokman (Eds.), Proceedings of the 8th International Conference on Kansei Engineering and Emotion Research (pp. 349–358). Springer.

  17. Lipiec, J.; Hatano, R. (2003) Quantification of compaction effects on soil physical properties and crop growth. Volume 116, Issues 1–2, September 2003, Pages 107–136.

  18. Lukianchykova, Z. Y. (1977). Izmenenie elementov plodorodiia pochvy pod vliianiem protyvotrozyonnoi ahrotekhniki i udobrenii [Change of soil fertility elements under the influence of antierosion agrotechnology and fertilizers]. Ahrokhimiia і pochvovedenie, 34, рр. 21–29.

  19. Mäntymaa, E., Jokinen, M., Juutinen, A., Lankia, T., & Louhi, P. (2021). Providing ecological, cultural and commercial services in an urban park: A travel cost–contingent behavior application in Finland. Landscape and Urban Planning, 209, 104042.

  20. Medvedev, V. V. (1988). Optimization of Agrophysical Properties of Chernozems. Agropromizdat.

  21. Medvedev, V. V. (2009). Soil penetration resistance and penetrographs in studies of tillage technologies. Eurasian Soil Science, 42(3), 299–309.

  22. Mexia, T., Vieira, J., Príncipe, A., Anjos, A., Silva, P., Lopes, N., Freitas, C., Santos-Reis, M., Correia, O., Branquinho, C., & Pinho, P. (2018). Ecosystem services: Urban parks under a magnifying glass. Environmental Research, 160, 469–478.

  23. Pariente, S. (2002). Spatial Patterns of Soil Moisture as Affected by Shrubs, in Different Climatic Conditions. Environmental Monitoring and Assessment, 73, 237–251.

  24. Pavao-Zuckerman, M. A. (2008). The nature of urban soils and their role in ecological restoration in cities. Restoration Ecology, 16(4), 642–649.

  25. Sarah, P., Zhevelev, H. M., & Oz, A. (2015). Urban park soil and vegetation: Effects of natural and anthropogenic factors. Pedosphere, 25(3), 392–404.

  26. Shanahan, D. F., Fuller, R. A., Bush, R., Lin, B. B., & Gaston, K. J. (2015). The Health Benefits of Urban Nature: How Much Do We Need? BioScience, 65(5), 476–485.

  27. Shylina, L. I., Shapoval, I. E., Yermolaiev, M. M. (2006). Zmina strukturno-ahrehatnoho stanu chornozemu typovoho pid vplyvom chynnykiv zemlerobstva [Changing the structural and aggregate state of black soil is typical under the influence of factors of agriculture]. Ahrokhimiia i gruntoznavstvo, 2, рр. 188–190

  28. Suckall, N., Fraser, E. D. G., Cooper, T., & Quinn, C. (2009). Visitor perceptions of rural landscapes: A case study in the Peak District National Park, England. Journal of Environmental Management, 90(2), 1195–1203.

  29. van den Bosch, M., & Ode Sang, Å. (2017). Urban natural environments as nature-based solutions for improved public health – A systematic review of reviews. Environmental Research, 158, 373–384.

  30. Vieira, J., Matos, P., Mexia, T., Silva, P., Lopes, N., Freitas, C., Correia, O., Santos-Reis, M., Branquinho, C., & Pinho, P. (2018). Green spaces are not all the same for the provision of air purification and climate regulation services: The case of urban parks. Environmental Research, 160, 306–313.

  31. Xie, Q., Yue, Y., Sun, Q., Chen, S., Lee, S.-B., & Kim, S. W. (2019). Assessment of Ecosystem Service Values of Urban Parks in Improving Air Quality: A Case Study of Wuhan, China. Sustainability, 11(22), 6519.

  32. Yang, X., Tan, X., Chen, C., & Wang, Y. (2020). The influence of urban park characteristics on bird diversity in Nanjing, China. Avian Research, 11(1), 45.


Переглядів анотації: 279
Завантажень PDF: 84
Опубліковано
2023-11-12
Номер
Том 52 (2023)
Розділ
Articles