Адаптаційні можливості деяких видів тропічних рослин в захищеному ґрунті Ботанічного саду ДНУ


  • I. L. Domnytska Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, Ukraine
DOI: https://doi.org/10.15421/442411
Ключові слова: адаптивні реакції, стресові фактори, успішність інтродукції, фондова оранжерея, антиоксиданти, Primulina, Psidium

Анотація

Збереження біорізноманіття, у тому числі рослинного, неможливе без детального вивчення його на всіх рівнях. Інтродукція теплолюбних рослин в країни помірного клімату дає для цього велику кількість матеріалу. Колекція лабораторії тропічних і субтропічних рослин Ботанічного саду Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (ДНУ) слугує базою для постійного спостереження за змінами адаптаційної поведінки рослин з 1945 року. У фондовій оранжереї мікроклімат періодично змінюється через зміни загального клімату та соціальні проблеми. Через це річні температури у тропічному відділі в останні роки наблизились до таких у субтропічних регіонах. У захищеному ґрунті Ботанічного саду культивуються всі основні життєві форми тропічних і субтропічних рослин, а також представники головних флористичних царств. Виникла необхідність оцінити результати їх адаптації, для чого використали шкалу Горницької І. П. Серед 830 таксонів колекції візуально більшість успішно інтродукована (від 41 до 85 балів). Вибіркові спостереження за адаптаційною поведінкою Coffea arabica L., Hibiscus rosa-sinensis L., Psidium littorale Raddi, Rauvolfia vomifolia Afzel. (дерева і чагарники) проводились з 2007 по 2023 рік. Серед трав’янистих багаторічників відібрано 177 мезофітних видів і сортів з 9 родин, що мають декоративні, лікарські та антиоксидантні властивості. Спостереження за їх адаптаційними реакціями проводили з 2022 по 2023 рік. Виявлено, що найбільшу загальну кількість родів в даній групі, а також декоративно-квітучих видів і культиварів має родина Gesneriaceae Dumort.   Підраховані показники успішності інтродукції, переважно високі бали у видів, що походять з американського континенту та Південно-Східної Азії. Серед дерев найбільш адаптований Psidium littorale Raddi (77 балів) – цінне плодове дерево (Бразилія). Серед трав’янистих багаторічників з декоративними квітами найбільш адаптовані види та сорти роду Primulina Hance (до 66 балів, Південно-Східна Азія).  Найвищий бал успішності інтродукції (85) у чотирьох декоративно-листяних видів  і двох з декоративними плодами (рід Rivina L.) з Неотропічного флористичного царства.

Посилання


  1. Булах П. Є. Теоретичні основи оптимізації інтродукційного процесу // Автореферат дисертації. Київ. 2006. 32 с.

  2. Бойко Л. І. Інтродукція дерев’янистих ліан та перспективи їх використання в озелененні м. Кривий Ріг // Вісник ОНУ. Біологія. 2021. Т. 26, вип. 1 (48).

  3. Бойко Л. І. Інтродукція тропічних та субтропічних рослин в умовах захищеного ґрунту Криворіжжя та їх використання у фітодизайні // Автореферат дисертації. Кривий Ріг. СПД Щербенюк С. Г. 12 с.

  4. Горницкая И. П. Интродукция тропических и субтропических растений, её теоретические и практические аспекты. Донецк: Донеччина. 1995. 304 с.

  5. Домницька І. Л., Кабар А. М., Наумова Т. О., Міщенко В. І., Лихолат Ю. В. Інтродукція видів та сортів з роду Primulina Hance в ботанічному саду Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. // Рослини та урбанізація: матеріали десятої Міжнарод. науково-практ. конф. Д.: 2021.  С. 123–

  6. Домницкая И. Л., Ломыга Л. Л. Мониторинг коллекции тропических и субтропических растений ботанического сада Днепропетровского национального университета им. Олеся Гончара. // Сохранение биоразнообразия и интродукция растений: материалы международ. науч. конф. Харьков. С. 222–226.

  7. Домницька І. Л., Лихолат Ю. В., Наумова Т. О. Вплив біологічних методів боротьби зі шкідниками на адаптаційні можливості рослин захищеного ґрунту ботанічного саду ДНУ. // Стан і перспективи розробки та впровадження ресурсоощадних, енергозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур: матеріали VI міжнарод. науково-практ. конф. Д.: 2022.

  8. Домницька І. Л., Лихолат Ю. В., Наумова Т. О., Бородай Є. С. Порівняння розеткових та короткостеблових видів Gesneriaceae Dumort., інтродукованих у Ботанічний сад Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. 2022. Т. 51. С. 63–71.

  9. Домницька І. Л. Сезонні ритми окремих видів рослин захищеного ґрунту ботанічного саду Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара // Екологічний Вісник Криворіжжя. 2020. Вип. 5. С. 151–162.

  10. Домницька І. Л., Дідур О. Т., Наумова Т. О., Лихолат Ю. В. Ресурсний потенціал плодових і декоративних рослин порядку Lamiales в колекції Ботанічного саду // Ecology and Noospherology. 2022. 33(1). 30–35.

  11. Іванько І. А., Голобородько К. К., Кулік А. Ф., Ніколаєва В. М. До розробки концепції управління екологічними функціями інтродукованих деревних видів в умовах урбоекосистем // Рослини та урбанізація: матеріали одинадцятої Міжнарод. науково-практ. конф., Дніпро, 2022. – С. 29–31.

  12. Лихолат Ю. В., Домницька І. Л., Лихолат О. А., Ляшенко О. В. Біологічні особливості деяких таксонів, інтродукованих в умовах ботанічного саду Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара // Вісник науки. № 7-2022. С. 39–46. 2022 р. // Електронний ресурс: https://academconf.com/article/301

  13. Мартинова Н. В., Лихолат Ю. В., Опанасенко В. Ф. Активність окисних ферментів у вегетативних органах ґрунтопокривних рослин за умов дії полютантів // Інтродукція рослин. № 4. С. 77–81.

  14. Мартынова Н. В., Лихолат Ю. В. Адаптация почвопокровных растений в антропогенных условиях // Інтродукція, селекція та захист рослин. Матер. ІІ Міжнар. наук. конф. Донецьк, 2009. Т. 2. С. 83–86.

  15. Мосякін С. Л. Систематика, фітогеографія та генезис родини Chenopodiaceae Vent. : Дис. …д-ра біол.. наук : 03.00.05. Київ, 2003. 525 с.

  16. Опанасенко В. Ф., Кабар А. М., Домницька І. Л. Каталог рослин ботанічного саду Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Д.: Ліра. 228 с.

  17. Сергеева Л. Е. Клеточная селекция с ионами тяжёлых металлов для получения генотипов растений с комплексной устойчивостью к абиотическим стрессам. К.: Логос. 2013. 211 с.

  18. Тарасов В. В. Флора Дніпропетровсъкої і Запорізькоі областей. Судинні рослини. Біолого-екологічна характеристика видів. Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. 276 с.

  19. Alade, G., & Attah, F. A. (2023). Pharmacognostic study and peptidomic analysis of lists of Nigerian Rauvolfia vomitoria Wennberg (Apocynaceae). Proceeding Of The Nigerian AcademyOf Science, 16 (1).

  20. Angiosperm Phylogeny Group An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG IV. Botanical Journal of the Linnean Society. 2016. 161(2): 105–1 

  21. Anigboro, A. A., Avwioroko, O. J., Akeghware, O., & Tonukari, N. J. Anti-obesity, antioxidant and in silico evaluation of Justicia carnea bioactive compounds as potential inhibitors of an enzyme linked with obesity: Insights from kinetics, semi-empirical quantum mechanics and molecular docking analysis. Biophysical chemistry. 2021. 274, 106607.

  22. Khromykh, N., Lykholat, Y., Shupranova, L., Kabar, A., Didur, O., Lykholat, T., & Kulbachko, Y. Interspecific differences of antioxidant ability of introduced Chaenomeles species with respect to adaptation to the steppe zone conditions. Biosystems Diversity. 2018. 26 (2). 132–138.

  23. Lykholat, T. Yu., Lykholat, O. A., Marenkov, O. M., Kulbachko, Yu. L., Kovalenko, I. M. & Didur, O. O. (2019). Xeneostrogenes influence on cholinergic regulation in female rats of different age. Ukrainian Journal of Ecology. 9(1): 240–243.

  24. Lykholat Y. V., Khromykh, N. O., Lykholat, T. Y., Bobrova, O. M., Didur, O. O., Lykholat, O. A., Sudak, V. M., Legostaeva T. V., Gtytzaj, Z. V., Kabar, A. M., Savosko, V. M., Kovalenko, I. M., Davydov, V. R., Suvorova, K. M., Dudkina, K. A., Kolinko, O. M., Grygoryuk, I. P. Introduction success of less common species from the genus Berberis L. // Ukrainian Journal of Ecology. 2019. 9(4). 634–640.

  25. Lykholat, Y., Khromykh, N., Didur, O., Alexeyeva, A., Lykholat, T., & Davydov, V. Modeling the invasiveness of Ulmus pumila in urban ecosystems under climate change. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 9 (2). 161–166.

  26. Pertseva T. A., Lykholat E. A., Gurzhiy E. V. (2008). Vliyanie tiotropiya bromida na sostoyanie mukociliarnogo klirensa u bol'nyh hronicheskim obstruktivnym zabolevaniem legkih. [The influence of tiotropium bromide on mucociliary clearance's condition in patients with chronic obstructive pulmonary disease]. Ukrainian Pulmonology Journal. 1. 13–15.

  27. Sklyar, T. V., Lavrentiev, K. V., Gavrilyuk, V. G., Kurahina, N. V., Vereshchaha, M. O., and Lykholat, O. A. Monitoring of multiresistant community-associated MRSA strains from patients with pathological processes of different localization. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 2018. 9 (2). 281–286.


Переглядів анотації: 16
Завантажень PDF: 15
Опубліковано
2024-12-30
Номер
Том 53 (2024)
Розділ
Articles