Комплексна оцінка стану термофільного горбистого степу природного заповідника «Дніпровсько-Орільський» у контексті охорони геологічної спадщини

Анотація

Висвітлено геолого-геоморфологічну, ботанічну і палеонтологічну характеристику термофільного горбистого степу першої надзаплавної тераси (арени) природного заповідника «Дніпровсько-Орільський», який рекомендовано до реєстрації як геологічної пам’ятки загальнодержавного значення. Степ утворився штучно після пожежі на початку 1990-х років, коли вигоріла значна ділянка хвойного масиву. З того часу тут реєструються унікальні умови, які сприяли утворенню своєрідного термофільного біоценозу із значною кількістю червонокнижних рослин. Горбистий степ характеризується типовим для Середнього Придніпров’я розвитком викопних (плейстоцен (?)-четвертинних) дюн. Вони мають висоту до 5–8 м, а подекуди – до 12 м при максимальних абсолютних відмітках вершин +72 м. Форма дюн асиметрична: схили з боку південних румбів мають кути близько 60–70о, а з північних – близько 40о. За рахунок ерозійних процесів круті схили деяких пагорбів ускладнюються і в основі виголоджуються та набувають кут схилу приблизно 45о. Дюни згруповані у гряди, які орієнтовані за азимутом 270–290о. Серед рослин домінують гемікриптофіти (50 %) і терофіти (30 %). Геофіти становлять 9 %, хамефіти – 3 %, а частка фанерофітів і нанофанерофітів становить 5 %. Значну участь у формуванні рослинного покриву псамофітних біотопів відіграють мохоподібні та лишайники. Їхня висока представленість пов’язана з наявністю адаптацій до екстремальних умов середовища – високої інсоляції, різких коливань температури, нестачі вологи та поживних речовин. У межах псамофітного степу Природного заповідника «Дніпровсько-Орільський» виявлено 13 видів судинних рослин, що підлягають охороні на різних рівнях – від національного до міжнародного. Чотири з виявлених видів занесені до останнього видання Червоної книги України (2021). На регіональному рівні охороняються 11 видів, включених до переліків рідкісних та зникаючих рослин відповідного адміністративного регіону. П’ять видів внесено до Європейського червоного списку (1991). Один вид – Carex secalina – має категорію Data Deficient (DD) за класифікацією МСОП. Дослідження показали, що пошкодження поверхні термофільного степу порушниками заповідних територій мають вкрай негативні наслідки: руйнування дернини та мохового-лишайникового рослинного шару активізують еолові процеси, зокрема дефляцію, що призводить до утворення структур видування, зміни мікрорельєфу та втрати здатності ґрунту до самостійного відновлення. Спостерігається зниження біорізноманіття, поява інвазивних адвентивних видів, а також знищення оселищ рідкісних та зникаючих представників флори. Порушення природного покриву не лише призводить до довготривалих деградаційних змін, але й ускладнює регенераційні процеси. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 575 від 10.05.2022 р. (додаток 8), шкода за весь час існування степу на кінець 2024 р. оцінюється нами близько 22 млн грн. На жаль, відсутність конкретизації статуту термофільного горбистого степу, як заповідного геологічного об’єкта, суттєво ускладнює судові провадження щодо транспортних браконьєрів. Отже, вельми актуальним є заповідання цієї ділянки природного заповідника «Дніпровсько-Орільський» як геологічної (геоморфологічної) пам’ятки природи загальнодержавного значення.