Прогнозований вплив Quercus robur L., Pinus sylvestris L. та Salix viminalis L. на вміст важких металів у ґрунтових профілях району видобутку залізної руди
Ключові слова:
фіторемедіація, важкі метали, Quercus robur, Pinus sylvestris, Salix viminalis, залізорудні регіони, фітостабілізація, фітоекстракція, ґрунтове забруднення, рекультивація
Анотація
У статті проаналізовано вплив деревних видів Quercus robur L., Pinus sylvestris L. та Salix viminalis L. на вміст важких металів у ґрунтових профілях залізорудних регіонів, з особливою увагою до Криворізького залізорудного басейну. Наголошено на актуальності проблеми забруднення ґрунтів токсичними елементами (Fe, Mn, Zn, Pb, Cd), спричиненого інтенсивною гірничодобувною діяльністю. Традиційні методи рекультивації часто є неефективними або економічно затратними, тому фіторемедіація розглядається як перспективний екологічний підхід до відновлення деградованих земель. У межах дослідження проаналізовано рівень забруднення різних ґрунтових горизонтів під лісовими, степовими та сільськогосподарськими угрупованнями з використанням індексів забруднення, геоакумуляції та збагачення. Результати свідчать, що агроценози зазнають найбільшого антропогенного навантаження, що проявляється у високих сумарних індексах забруднення. Розглянуто фіторемедіаційні властивості трьох деревних видів. Quercus robur демонструє ефективну фітостабілізацію металів у кореневій зоні та обмежену транслокацію токсичних елементів до надземних частин. Pinus sylvestris вирізняється здатністю до затримки металів у хвої, корі та через симбіотичні мікоризні асоціації. Salix viminalis характеризується швидким ростом і високим потенціалом до фітоекстракції важких металів, зокрема Cd і Zn, з поверхневих шарів ґрунту. Підкреслюється доцільність комбінованого застосування цих деревних видів для створення багаторівневої системи очищення забруднених ґрунтів, яка забезпечує як стабілізацію металів у глибших горизонтах, так і активне вилучення з верхніх шарів. Такий підхід сприяє ефективному екологічному відновленню техногенно порушених ландшафтів.Посилання
- Антонік В. І., Петрухін А. В. Антонік І. П. Вплив відвалів та хвостосховищ гірничо-збагачувальних комбінатів Криворіжжя на стан екології прилеглих територій. Вісник Криворізького національного університету, 2017. № 44. С. 161–166.
- Бубнікович А. В., Шевель Д. О. Механізм знешкодження кадмію в рослинах. Матеріали І-ї міжн. науков.-практичної інтернет-конф. студ. та молод. науковців 09-11 листопада 2020 р. С. 172–173.
- Дьяконов О. В., Пиріжок В. С. Технології очищення ґрунтів від важких металів. Матеріали І-ї міжн. науков.-практичної інтернет-конф. студ. та молод. науковців 09-11 листопада, 2020 р. С. 175–177.
- Савоско В., Лихолат Ю., Домшина К., Лихолат Т. Екологічна та геологічна зумовленість поширення дерев і чагарників на девaстованих землях Криворіжжя. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 2018. № 27 (1). С. 116–130.
- Савосько В. М. Товстоляк Н. В. Екологічні умови територій садів та парків колишніх залізних рудників (Криворізький басейн, Україна). Ukrainian Journal of Ecology, 2017. № 7 (4). С. 12–17.
- Харитонов В. М., Харитонов Д. В. Систематика полютантів ґрунту поблизу Покровського гранітного кар’єру. Геолого-мінералогічний вісник Криворізького національного університету. Том 25. № 2. 2023. С. 81–96.
- Цицюра Я. Г., Шкатула Ю. М., Забарна Т. А., Пелех Л. В. Інноваційні підходи до фіторемедіації та фіторекультивації у сучасних системах землеробства. Монографія / Вінниця: ТОВ «Друк», 2022. 1200 с.
- Budzyńska S., Rudnicki K., Budka A., Niedzielski P., Mleczek M. Dendroremediation of soil contaminated by mining sludge: a three-year study on the potential of Tilia cordata and Quercus robur in remediation of multi-element pollution. Total Environ., 2024. № 994.
- Çomaklı E., Bingöl M. S. Heavy metal accumulation of urban Scots pine (Pinus sylvestris L.) plantation. Environmental Monitoring and Assessment, 2021. № 193 (192).
- Domínguez M. T., Madrid F., Marañón T., Murillo J. M. Cadmium availability in soil and retention in oak roots: Potential for phytostabilization. Chemosphere, №76 (4). P. 480–486.
- Jama-Rodzeńska A., Nowak W. Nickel and lead uptake by willows (Salix viminalis L.). Polish Journal of Agronomy. 2012. № 11. P. 29–33.
- Kandziora-Ciupa M. Accumulation of heavy metals and antioxidant responses in Pinus sylvestris L. needles in polluted and non-polluted sites / M. Kandziora-Ciupa, R. Ciepał, A. Nadgórska-Socha [et al.]. Ecotoxicology, 2016. № 25. P. 970–
- Kovacs H, Bathory C., Mentes D. Distribution of Zn, Cu, Cd, Pb, Cr, Ni, Co in Quercus robur and Populus tremula has grown on heavy metal contaminated brownfield land. International Journal of Energy Water Food Nexus, 2019. № 1 (1). P. 42–
- Meers E., Vandecasteele B., Ruttens A., Vangronsveld J., Tack F. M. G. Potential of five willow species (Salix spp.) for phytoextraction of heavy metals. Environmental and Experimental Botany. 2007. № 60 (1). P. 57–68.
- Savosko V., Bielyk Yu., Lykholat Yu., Heilmeier H., Grygoryuk I., Khromykh N., Lykholat, T. The total content of macronutrients and heavy metals in the soil on devastated lands at Kryvyi Rih Iron Mining & Metallurgical District (Ukraine). Geol. Geograph. Geoecology, 2021. № 30 (1), Р. 153–164.
- Savosko V., Komarova I., Lykholat Y., Yevtushenko E., Lykholat, T. Predictive model of heavy metals inputs to soil at Kryvyi Rih District and its use in the training for specialists in the field of Biology, 2021. : Conf. Ser. 1840 012011.
- Tőzsér D., Harangi S., Baranyai E. et al. Phytoextraction with Salix viminalis in a moderately to strongly contaminated area. Environmental Science and Pollution Research. 2018. № 25. P. 3275–3290.
- Turnau K. Heavy metal binding properties of Pinus sylvestris mycorrhizas from industrial wastes / K. Turnau, P. Mleczko, D. Blaudez, M. Chalot, B. Botton. Acta Societatis Botanicorum Poloniae, 2002. № 71 (3).
Переглядів анотації: 177 Завантажень PDF: 103
Опубліковано
2025-12-11
Номер
Розділ
Articles
